09 грудня 2021 р.Справа № 440/317/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.08.21 року по справі № 440/317/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протипраною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання сплатити матеріальну шкоду у розмірі 165777,11 грн. у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України, що визнанні неконституційними за період з 26 березня 2020 року по 31 липня 2020 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою та справа призначена до апеляційного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Колегією суддів встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа №160/6949/20. Так, зі змісту ухвали Верховного Суду від 23.02.2021 року у справі №160/6949/20 слідує, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 1 липня 2015 року до 24 вересня 2019 року у сумі 767 464,47 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
Прокуратура Дніпропетровської області не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанції, звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №160/6949/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/6949/20.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням характеру спірних правовідносин, колегія суддів вбачає, що обставин у даній справі є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6949/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
Саме призначення та діяльність Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні забезпечує формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми).
Отже, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень ч. 5 ст. 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, виключно з метою формування єдиної судової практики з питання стягнення матеріальної шкоди як неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України Про прокуратуру, завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі №160/6949/20.
Водночас, з метою своєчасного відновлення провадження та розгляду справи, представникам сторін слід невідкладно надати інформацію до суду апеляційної інстанції про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у справі № 440/317/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протипраною та зобов'язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у адміністративній справі № 160/6949/20.
Зобов'язати сторони негайно повідомити Другий апеляційний адміністративний суд про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мінаєва О.М.