08 грудня 2021 р. Справа № 480/1616/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2021, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 25.08.21 по справі № 480/1616/21
за позовом ОСОБА_1
до Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області
третя особа: Фермерське господарство "Зенченко"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області (надалі також - відповідач, Дубов'язівська селищна рада), третя особа - Фермерське господарство "Зенченко" (далі - третя особа, ФГ "Зенченко"), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2020 Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області третьої сесії селищної ради восьмого скликання про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В'язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121;
- зобов'язати Дубов'язівську селищну раду Конотопського району Сумської області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В'язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В'язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.
Зобов'язано Дубов'язівську селищну раду Конотопського району Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121), яка розташована на території В'язівського старостинського округу Дубов'язівської селищної ради, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Дубов'язівська селищна рада оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що земельна ділянка за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 перебуває в оренді ФГ «Зенченко» і передання її у власність може відбуватися після припинення права користування нею. Станом на час розгляду справи ФГ «Зенченко» договір оренди такої земельної ділянки не розірвав, орган державної реєстрації про припинення договору не повідомляв.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Третя особа, Фермерське господарство "Зенченко", правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалося.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121). До клопотання було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту, а також згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, що посвідчена секретарем В'язівської сільської ради Конотопського району Сумської області та копія довіреності.
Рішенням третьої сесії восьмого скликання Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " відповідач відмовив у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В'язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121, так як дана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди (а.с. 14).
Судовим розглядом установлено, що землекористувачем спірної земельної ділянки є ФГ "Зенченко" відповідно до договору оренди земель державної власності від 01.03.2006, строк дії якого 20 років (а.с. 39, 40).
Згідно із завіреною секретарем В'язівської сільської ради Конотопського району Сумської області заявою керівник ФГ "Зенченко", як землекористувач спірної земельної ділянки, надав згоду позивачу на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2,00 гектара для розроблення проекту землеустрою та її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).
Позивач, уважаючи, що відповідним рішенням Дубов'язівської селищної ради порушені його права, звернувся до суду з позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " не містить вказівок на наявність підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, передбачених частиною сьомої статті 118 ЗК України та з метою захисту порушеного права позивача, обираючи ефективний та належний, за встановлених обставин, спосіб захисту порушених прав позивача, вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121) на території В'язівського старостинського округу та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за № 280/97-ВР (далі - Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-ІІІ (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Вказані норми кореспондуються із частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За змістом частин 1 - 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч. 1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою - погодження такого проекту, зокрема, з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Згідно із частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Зі змісту частини шостої статті 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Водночас, частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
У разі надання органом місцевого самоврядування особі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою обов'язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Зі змісту частини сьомої статті 118 ЗК України вбачається, що вона містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Як установлено судовим розглядом, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Оскаржуваним рішенням відповідача позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка планується до відведення, перебуває у користуванні на умовах оренди.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно запроектована земельна ділянка площею 2 га формується за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ФГ "Зенченко".
Проте, позивач, відповідно до вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою додав погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді.
Тому, права ФГ "Зенченко" не порушуються, тим більше, керівник ФГ "Зенченко" надав згоду (у формі завіреної секретарем сільської ради заяви) на безоплатне вилучення частини зазначеної земельної ділянки площею 2 га.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявність у ФГ "Зенченко" права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності письмової засвідченої у встановленої порядку заяви, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого її оформлення у власність позивача для ведення особистого селянського господарства.
Стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Також, колегія суддів зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог ЗК України.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, зазначеній судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 перебуває в оренді ФГ «Зенченко» і передання її у власність може відбуватися після припинення права користування нею є необґрунтованими і вказана обставина не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою є безпідставним та необґрунтованим і, як наслідок, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів відхиляє, як такі, що носять характер особистих припущень Дубов'язівської селищної ради та в ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат у справі, колегія суддів зазначає таке.
Розподіл судових витрат здійснено судом першої інстанції в порядку ст. 139 КАС України та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 800,00 грн.
В цій частині рішення суду першої інстанції ані позивачем, ані відповідачем не оскаржується.
Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи приписи статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 по справі № 480/1616/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич