Справа №766/4502/17
н/п 2-з/766/742/21
з питання забезпечення позову
09 грудня 2021 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_5 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу,
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_5 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу, у якому позивачка просить визнати недійсним розпорядження №23944-ж від 04.12.2008 р., свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 04.12.2008 р. та визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
07.12.2021 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення вищевказаного позову, в обгрунтування якої вказала, що під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_7 відчужила спірну квартиру ОСОБА_5 24.06.2021 року невстановленими особами, які діяли від імені та за дорученням ОСОБА_5 вчинено незаконні дії щодо осіб, які проживали у спірній квартирі, зокрема зрізано замки, виставлено усі речі просто неба. Щодо вказаних невідомих осіб порушено кримінальне провадження за фактом самоуправства. З огляду на наведене, вважає, що є всі підстави вважати, що відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 може бути вчинено будь-які інші дії, направлені на подальше відчуження спірної квартири, її пошкодження або знищення з метою ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. З огляду на наведене, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та встановити заборону на здійснення будь-яких реєстраційних дій відносно квартири АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали заяви, в межах, необхідних для розгляду заяви, дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання тощо.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Суд враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявників від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».
Предметом спору у даній справі є визнання недійсними розпорядження №23944-ж від 04.12.2008р., свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 04.12.2008 р., договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_2 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що позитивне судове рішення у даній справі не підлягає примусовому виконанню.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №289240179 від 09.12.2021 р., власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2018 р. є ОСОБА_5 .
Суд вважає, що накладення судом арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі, може свідчити про порушення прав і основоположних свобод ОСОБА_5 щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відтак, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Крім того, за вищевказаною інформацією встановлено, що станом на 09.12.2021 р. на вказану квартиру накладений арешт, підставою є ухвала Херсонського міського суду Херсонської області по справі №2-3506/11.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 09 грудня 2021 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153,154,260,353 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Херсонської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко Віталій Васильович, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_5 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Ус