Справа №766/24364/21
н/п 1-кс/766/11218/21
03.12.2021 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021230000000375 від 02.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12021230000000375 від 02.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави. Крім того, слідчий просить у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого та покласти на нього виконання обов'язків, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту його місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- за наявності здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон;
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень - щочетверга, починаючи з 09.11.2021 у період часу з 9 до 18 години, прибуття підтверджувати особистим підписом.
Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що 02.12.2021 року близько 08.36 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ІЖ 21251, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Миколаївське шосе, зі сторони вул. Полковника Кедровського, в районі перехрестя з вул. Нестерова м. Херсон, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, в порушення вимог п. п. 2.3.б, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, рухаючись в лівій смузі свого напрямку руху, не відреагував на зменшення швидкості автомобіля, який рухався попутно в правій смузі руху перед нерегульованим пішохідним переходом, визначеним дорожніми знаками п.п. 5.35.1 і 5.35.2 розділу 33 Правил дорожнього руху України та дорожньою розміткою п. 1.14.1 - «зебра», Розділу 34 вищевказаних Правил, на якому знаходився пішохід не зменшив швидкість та не зупинився продовжив рух не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, в результаті чого відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_7 , 1954 року народження, який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права на ліво за ходом руху автомобіля.
Унаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_7 , 1954 року народження, заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в реанімаційному відділі ХОКЛ.
Слідчий зазначає, що вказані наслідки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням водієм автомобіля ІЖ 21251, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3 б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.3 згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 18.1 згідно з яким водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
п. 18.4, згідно з яким якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий вказує, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Грозове Білозерського району Херсонської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштований, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Слідчий зазначає, що факт скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами:
- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.12.2021;
- Постановою про долучення як речового доказу автомобіля ІЖ 21251, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.12.2021;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- іншими матеріалами провадження в сукупності.
Слідчий вказує, що 02.12.2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Беручи до уваги те, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років та враховуючи наслідки його вчинення у вигляді смерті людини, життя та здоров'я якої є найвищою цінністю для держави, що може свідчити про те, що підозрюваний, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинення даного злочину, може вчинити активні дії з приводу його переховування від органів досудового розслідування та суду, є ризик і того, що він перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому тільки розпочато, шляхом незаконного впливу на свідків (зокрема свідка, який вже допитаний у кримінальному провадженні), а також те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, у подальшому не зменшаться, підстав для обрання судом більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не має.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, слідчий зазначає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Фанціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та керування автомобілем потенційно може завдати серйозної шкоди і ті, хто реалізували таке право, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Крім того, п. 51 по справі «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.
Враховуючи викладене, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: можливий вплив на потерпілого та свідків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, внаслідок чого загинула людина, слідчий вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, яка підтримала клопотання, просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
02.12.2021 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України..
За матеріалами клопотання маються вагомі докази, які у достатній мірі вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.
За практикою Європейського суду з прав людини, обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ).
У справі «Смирнова проти Росії» зазначено, якщо держава не наведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (як класичний прецедент, рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany) від 27 червня 1968 року; рішення у справі «Яґчі і Сарґін проти Туреччини» (Yagci and Sargin v. Turkey) від 8 червня 1995 року.
Для відмови в досудовому звільненні особи принципи конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії» (Stogmuller v. Austria) від 10 листопада 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини»), вчинення ним подальших правопорушень (рішення у справі «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria) від 10 листопада 1969 року) або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення у справі «Летельєр проти Франції» (Letellier v. France) від 26 червня 1991 року, серія А, № 207, п. 51).
Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою №12369 від 26 червня 1991 року по справі «Лтальє проти Франції», п. 51, за скаргою №5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою №38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України» п. 29, 41 за скаргою №37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України». В пункті 36 останнього зазначено, що «…органи судової влади неодноразово посилались на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєні яких він обвинувачується… Однак Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою».
Крім того, суд також зобов'язаний перевірити можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою №40107/02 від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80, за скаргою №20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушення конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…»
При вирішенні заявленого клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, офіційно працевлаштований, має цивільну дружину, офіційно дітей на утриманні не має, раніше не судимий, підозру обґрунтовано вагомими доказами, враховуючи обставини кримінального правопорушення, а саме те, що протиправні дії підозрюваного спричинили смерть потерпілого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також слідчий суддя враховує, що підозрюваний визнає обставини вчинення кримінального правопорушення та пред'явлену підозру, має постійне місце проживання, має стійкі соціальні зв'язки, активно співпрацює зі слідством, а отже хоча і наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вони мають порівняно невисокий ступінь, при цьому посилання на тяжкість вчинення кримінального правопорушення, не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Однак не застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 02.02.2022 року, та зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Оскільки слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосовується інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, слідчий суддя самостійно визначає обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 02.02.2022 року, також наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень - щочетверга, починаючи з 09.11.2021 року у період часу з 9 до 18 години;
- носити електронний засіб контролю.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 131,132,176-178,183,184,193-196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 02.02.2022 року, та зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 02.02.2022 року, також наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень - щочетверга, починаючи з 09.11.2021 року у період часу з 9 до 18 години;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії даної ухвали до 02.02.2022 року включно, по закінченню якого дана ухвала припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим, крім випадку його продовження у встановленому законом порядку.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали оголошений в приміщенні суду 08.12.2021 р. о 12 год. 40 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1