Постанова від 09.12.2021 по справі 520/8234/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 р. Справа № 520/8234/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.07.21 по справі № 520/8234/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру не більше десяти прожиткових мінімумів, неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі інформації прокуратури Харківської області № 19-63 вих-2020 від 10.02.2020, виходячи з розрахунку 90 % від суми вказаної в ній місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 13.12.2019 та в подальшому щомісячно виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі інформації прокуратури Харківської області № 19-63 вих-2020 від 10.02.2020 виходячи з розрахунку 90 % від суми вказаної в ній місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно здійснив перерахунок його пенсії з обмеженням її максимального розміру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі наголошує, що є недопустимим обмеження максимального розміру пенсії прокурорам, які оформили пенсію до набрання чинності законом про такі обмеження.

Позивач зазначає, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, без обмежень, які встановлені уже після призначення позивачу пенсії.

Більш того, п. 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 встановлено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016.

На думку позивача, положення щодо обмеження максимального розміру пенсії не можуть бути застосовані при здійсненні перерахунку пенсії у подальшому.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Отже, на момент призначення мені пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.ч. 12 та 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІ1.

Позивач наголошує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-р( ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року вбачається що положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідач вважає, що дія ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами втратила чинність з 13 грудня 2019 року. У період до 13 грудня 2019 року положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України № 7-р (ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року вбачається, що положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697- VII підлягає застосуванню в первинній редакції, а саме: перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відповідач зазначає, що перерахунок пенсії можливий лише при прийнятті відповідного рішення Кабінетом Міністрів України та внесенні змін до Закону України „Про прокуратуру”.

Стосовно обмеження максимальним розміром, представник відповідача зазначає, що максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково- і технічну діяльність" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової і допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, і встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають: особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 30 листопада 2019 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 15640,00 гривень, з 01.12.2019 відповідно - 16380,00 грн.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з липня 2005 року отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі частин 1, 8 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( у редакції чинній на час призначення пенсії ) в розмірі 90% від суми заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд: визнати дії Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі інформації прокуратури Харківської області №19-63 вих.-2020 від 10.02.2020, виходячи з розрахунку 90 % від суми, вказаної в ній місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії, неправомірними; зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі інформації прокуратури Харківської області № 19-63вих.-2020 від 10.02.2020, виходячи з розрахунку 90 % від суми вказаної в ній місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії; зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області починаючи з 01 січня 2019 року та в подальшому щомісячно виплачувати мені пенсію на підставі інформації прокуратури Харківської області № 19-63 вих.-2020 від 10.02.2020.виходячи з розрахунку 90 % від суми, вказаної в ній, місячної (чинної) заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі № 520/3196/2020 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2021 по справі № 520/3196/2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 по справі № 520/3196/2020 - скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі інформації прокуратури Харківської області №19-63 вих.-2020 від 10.02.2020 неправомірними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі інформації прокуратури Харківської області №19-63вих.-2020 від 10.02.2020.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі інформації прокуратури Харківської області №19-63 вих.-2020 від 10.02.2020, що підтверджується перерахунком пенсії № 963110170854 від 06.05.2021.

При цьому, при здійсненні вказаного перерахунку пенсії управлінням обмежено її максимальним розміром.

Не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосовуючи максимальний розмір при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

На час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно з частиною 14 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічне обмеження максимального розміру пенсії встановлено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з абзацами 1,2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Колегія суддів аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI, зазначає, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII про те, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ.

Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений Законом № 3668-VI, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою".

Так, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до Розділу XII Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, яка застосовувалась з пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Таким чином, колегія суддів дослідивши матеріали справи та аналізуючи наведене нормативне регулювання дійшла висновку, що на момент виникнення у позивача права на проведення перерахунку пенсії наведеними положеннями законодавства встановлені обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосовуючи максимальний розмір при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі № 520/8234/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 по справі № 520/8234/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко

Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва

Попередній документ
101770612
Наступний документ
101770614
Інформація про рішення:
№ рішення: 101770613
№ справи: 520/8234/21
Дата рішення: 09.12.2021
Дата публікації: 13.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.08.2021)
Дата надходження: 10.08.2021
Предмет позову: виправлення описки в рішенні
Розклад засідань:
09.12.2021 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд