Справа № 609/1475/21
3/609/710/2021
09 грудня 2021 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №476930 від 30 листопада 2021 року, 30.11.2021 року о 16 год. 10 хв гр. ОСОБА_1 допустив порушення правил торгівлі алкогольними напоями, а саме вином марки «Коте», без марки акцизного податку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що алкоголь був придбаний ним на хрещення дитини.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення ч.1 ст. 156 КУпАП, а саме здійснення торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, однак в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №476930 від 30 листопада не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП, а також у протоколі не зазначено кому здійснювався продаж, в якій кількості, за якою ціною. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні саме роздрібної або оптової торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима, однак у протоколі відсутні будь-які дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу алкогольних виробів, а саме вина марки «Коте», тобто виручки, яка відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП уповноважена особа зобов'язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.
Так, ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Диспозиція даної статті є бланкетною, тобто нормою, яка не лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак, відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
За таких обставин, у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП мають відображатися чіткі вказівки про порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, певних правил щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Формулювання суті правопорушення має зазначатись чітке посилання на нормативний акт і повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ч.1 ст. 156 КУпАП з конкретизацією суті правопорушення у відповідності до вказаного нормативно-правового акту. Тобто, в протоколі має бути посилання на відповідну частину, статтю нормативно-правового акту, зокрема, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Однак, у складеному протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на будь-який нормативно-правовий акт.
До матеріалів справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками ч.1 ст. 156 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення долучено: письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.11.2021 року.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення матеріали справи не містять.
Отже в судовому засіданні, не встановлено та не підтверджено доказами факту отримання будь-якого прибутку ОСОБА_1 від продажу алкогольних напоїв та не зазначено кому здійснювався продаж, в якій кількості, за якою ціною.
При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 156, 247, 283, 284, 285, 294КУпАП, суддя -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: М. В. Харлан