ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2021 року м. Київ № 640/22282/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30 вересня 2020 року № 1503/26-15-33-16-26/ НОМЕР_1 .
Позивач звернулась до суду зазначаючи про протиправність рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, позивач не погоджується з таким рішенням ГУ ДПС у м. Києві, оскільки вважає, що анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку, з підстави наявності податкової заборгованості є протиправною, оскільки сплата податку на рахунок до місцевого бюджету попереднього періоду фактично є сплатою податку до бюджету, а допущена під час перерахування податку технічна помилка не може бути підставою для застосування до нього такої міри покарання як анулювання свідоцтва платника Єдиного податку без попередження, оскільки кошти позивачем були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що про існування спірного рішення дізналась 12 лютого 2021 року, отримавши лист податкового органу.
Суд встановив, що до суду позивач звернулась 06 серпня 2021 року, а тому суд приходить до висновку, що позивач звернулась до суду в межах строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, оскільки згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача був наявний податковий борг у зв'язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов'язання, як наслідок, винесене оскаржуване рішення відповідає положенням статті 298 Податкового кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Актом Головного Управління ДПС у м. Києві, державної податкової служби України, від 14 вересня 2020 року за № 1872/26-15-33-16-11/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування було встановлено, що платник податків порушив умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме - абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового Кодексу України (надалі - ПКУ, Кодекс); наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 Кодексу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів).
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 30 вересня 2020 року за №1503/26-15-33-16-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 було вказано підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку, а саме: виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог глави 1 розділу XIV Кодексу; у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 Кодексу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8, підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до листа від 12 лютого 2021 року за №14379/6.24-17-15 ГУ ДПС у м. Києві позивачем було отримано інформацію щодо анулювання свідоцтва платника Єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином ГУ ДПС у м. Києві своїм листом повідомило, що керуючись п. 299.10. п. 299.11 ст. 299 податкового кодексу України, за недотримання позивачем як платником Єдиного податку вимог п.п.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст. 298 Кодексу, на підставі акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником Єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування №1872/26-15-33-16-11/ НОМЕР_1 від 14 вересня 2020 року, було прийняте рішення за №1503/26-15-33-16-26/ НОМЕР_1 від 30 вересня 2020 року про виключення з реєстру платників Єдиного податку. Відповідачем також повідомлено, що рішення було надіслано відповідно до статті 42 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, але Позивач так і не отримав дане Повідомлення.
Підставою для прийняття даного рішення стало виникнення податкового боргу у позивача.
Позивач не погоджується з таким рішенням ГУ ДПС у м. Києві, оскільки вважає, що анулювання її реєстрації, як платника єдиного податку, з підстави наявності податкової заборгованості є протиправною, оскільки сплата податку на рахунок до місцевого бюджету попереднього періоду фактично є сплатою податку до бюджету, а допущена під час перерахування податку технічна помилка не може бути підставою для застосування до нього такої міри покарання як анулювання свідоцтва платника Єдиного податку без попередження, оскільки кошти позивачем були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідач у своєму листі від 12 лютого 2021 року за №14379/6.24-17-15 вказує, що згідно з даними інтегрованої картки платника (ІКП) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача наявний податковий борг, а саме: 01 квітня 2020 року - 12 781,01 грн; 01 травня 2020 року - 12 781,01 грн; 01 червня 2020 року - 25 921,01 грн; 01 липня 2020 року - 25921,01 грн; 01 серпня 2020 року - 12531,01 грн: 01 вересня 2020 року - 25 921,01 грн.
Заборгованість по єдиному податку виникла у зв'язку з несплатою/несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2019 рік в сумі 13 140,00 грн. (декларація № 29287 від 10 лютого 2020 року), за 1 квартал 2020 в сумі 13 140,00 грн. (декларація №50630 від 16 квітня 2020 року) та 1 півріччя 2020 року в сумі 13390,00 грн (декларація №77888 від 22 липня 2020 року) та посилається на підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, - на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платник єдиного податку зобов'язаний самостійно в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів. У випадку невиконання платником єдиного податку обов'язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до положень пункту 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Позивач наголошує, що 12 лютого 2021 року остання отримавши лист від відповідача за №14379/6.24-17-15 дізналася про те, що відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 14 вересня 2020 року за №1872/26-15-33-16-11/ НОМЕР_1 та рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30 вересня 2020 року за №1503/26-15-33-16-26/ НОМЕР_1 - що позивача було виключено з реєстру платника Єдиного податку, а свідоцтво платника анульовано.
В обґрунтування позиції, позивач зазначає, що відповідно до виписки з банківського рахунку (копія міститься в матеріалах справи), позивач сплатила податок за два послідовні квартали, а саме третій квартал 2019 року та другий квартал 2019 року, перший квартал 20119 року, допустивши технічну помилку і перерахувавши грошові кошти за плату податку сплативши помилково на інший бюджетний рахунок.
Отже, єдиний податок з фізичних осіб сплачений позивачем вчасно, але на помилковий розрахунковий рахунок.
За правовою позицією Верховного Суду (наприклад, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №805/3665/16-а, від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а та від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17) така помилка не свідчить про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки, відкриті на ім'я відповідного контролюючого органу в казначействі.
Верховний Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання у строк, встановлений законом має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату податку.
Пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
У свою чергу відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Податкового кодексу України).
Оскільки позивач виконав свій податковий обов'язок зі сплати єдиного податку у встановлений строк, наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, не підтверджується, а тому, на думку суду, відсутні підстави для анулювання реєстрація платником єдиного податку.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували встановлення факту несплати позивачем єдиного внеску за спірний період, оскільки суд встановив його сплату на помилковий рахунок. Інших доказів на підтвердження позиції відповідача матеріали справи не містять.
Крім того, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податкового кодексу України; проте, відповідні докази у справі відсутні.
З урахуванням викладеного, рішення ГУ ДФС у м. Києві від 30 вересня 2017 року №187/26-56-13-02 про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30 вересня 2020 року № 1503/26-15-33-16-26/ НОМЕР_1 .
3. Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Аверкова