ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 грудня 2021 року м. Київ №640/16458/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Розуменко А.Б.,
за участю представників:
позивача - адвоката Цимейко Г.О.,
відповідача - Бугаєнко С.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2020 №0238511701,
Підстави позову: - в оскаржуваному повідомленні-рішенні зазначено інші правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, ніж ті, які зазначені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 №826/8219/15; - штрафні санкції накладені на позивача за порушення, яке відбулось у 2014р., тобто після закінчення визначеного ст. 102 ПК України 1095-денного строку давності.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: - поста-новою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15 визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення від 12.09.2014 №0238511701 у частині; - відповідно до п. 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, відповідачем винесено оскаржуване повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання.
Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань від сторін до суду не надійшло.
Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче засідання і призначено справу до розгляду по суті.
22 листопада 2021р. до суду надійшли письмові пояснення відповідача.
Суд не бере до розгляду вказані письмові пояснення з підстав порушення відповідачем процесуального порядку їх подання: - відповідач не звертався до суду і не обґрунтовував необхідність їх подання, а суд відповідно до ч. 5 ст. 159 КАС України не дозволяв подання додаткових письмових пояснень; - зміст пояснень містить виклад ряду обставин по суті справи, які були відомі відповідачу після отримання ним позовної заяви і зазначення яких у відзиві передбачено п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 162 КАС України, але під час підготовчого провадження відповідач таких обставин і аргументів у відзиві не навів, поважних причин чого суду не повідомляв.
Суд вважає, що дійсною метою подання додаткових письмових пояснень є виправлення недоліків відзиву, що не може бути визнано судом необхідним для цілей надання дозволу для подання додаткових пояснень.
Під час судового засідання представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення з наведених у заявах по суті підстав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 14.08.2020 №0238511701, яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 3327176,85 грн. ( у т.ч.: податкове зобов'язання - 2661741,48 грн., штрафні санкції - 665435,37 грн.).
Згідно з копією цього повідомлення-рішення його винесено на підставі акта перевірки від 03.09.2014 №95/26-50-17-01/2548103734 з урахуванням висновків Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15.
Позовна заява не містить аргументів щодо протиправності податкового повідомлення-рішення у частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013р. у розмірі 2661741,48 грн., правомірність чого встановлено постано-вою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15, яка набрала законної сили.
Під час судового засідання представник позивача визнала правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення. Спір не стосується суті податкового правопорушення і правильності визначення відповідачем податкового зобов'язання. Разом з цим, предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення у цілому.
Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Копії акта перевірки від 03.09.2014 №95/26-50-17-01/2548103734 і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15 підтверджують заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013р. на 2661741,48 грн.
Отже, судом встановлено наявність передбачених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 ПК України підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013р. у розмірі 2661741,48 грн. і накладення на позивача штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що становить 665435,37 грн., та винесення на вказану суму оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи позивача про те, що в оскаржуваному повідомленні-рішенні зазначено інші правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, ніж ті, які зазначені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 №826/8219/15, суд відхиляє з таких підстав.
У мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15 наведено зміст на п. 127.1 ст. 127 ПК України. Однак у цій постанові не встановлено факт застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій саме на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, а відтак згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України сторони не звільнені від доказування цієї обставини.
Як вірно зазначив позивач у позовній заяві і підтверджується копією акта перевірки від 03.09.2014 №95/26-50-17-01/2548103734, за виявлені перевіркою порушення передбачено застосування фінансових санкцій відповідно до п. 120.1 ст. 120, п. 120.1 ст. 123 ПК України. На підставі цього акта відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0001921701, яке було предметом оскарження в адміністративній справі №826/8219/15.
Вказаний акт перевірки підтверджує застосування до позивача штрафу за заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25% від суми заниження саме на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, а не п. 127.1 ст. 127 ПК України.
При цьому помилковим є твердження позивача у позовній заяві про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15 його притягнуто до фінансової відповідальності на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, оскільки адміністративний суд не є контролюючим органом і не притягує платників податків до відповідальності та не зобов'язував відповідача вчиняти такі дії.
Крім того, п. 127.1 ст. 127 ПК України стосується накладення штрафних санкцій за ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що не стосується суті виявлених податковою перевіркою порушень позивачем податкового законодавства.
Отже, доводи позивача у цій частині є помилковими і не відповідають дійсним обставинам справи, тому їх належить відхилити.
Доводи позивача про те, що відповідачем накладено штрафні санкції після закінчення 1095-денного строку давності, суд відхиляє з таких підстав.
Пунктом 114.1 ст. 114 ПК України встановлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Статтею 102 ПК України визначено 1095-денний строк давності.
Сторонами визнається і встановлено в постанові Шостого апеляційного адміністра-тивного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15, що на підставі акта перевірки від 03.09.2014 №95/26-50-17-01/ НОМЕР_1 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0001921701, яким збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5420024,18 грн. ( у т.ч.: податкове зобов'язання - 4335883,34 грн., штрафні санкції - 1084140,84 грн.).
Цією постановою суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0001921701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2092847,33 грн., з яких 1674141,86 грн. грошове зобов'язання та 418705,47 грн. штрафні (фінансові) санкції та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову в цій частині.
Згідно з пп. 60.1.5 п. 60.1, п. 60.4 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містять зменшену суму грошового зобов'язання.
Згідно з 58.1 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, визначено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання зменшується, то <...> складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №826/8219/15 частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0001921701, тобто зменшено спірне грошове зобов'язання, то таке податкове повідомлення-рішення є відкликаним, а відповідач мав підстави для складення оскаржувано-го податкового повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов'язання.
Складення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (нового), що містить зменшену суму грошового зобов'язання, не є новим застосуванням до позивача штрафних санкцій, оскільки відображає лише узгоджену в судовому порядку зменшену суму штрафних санкцій, які були застосовані до позивача при первинному винесенні 12.09.2014 попереднього податкового повідомлення-рішення.
Отже, доводи позивача у цій частині є помилковими і не відповідають дійсним обставинам справи, тому їх належить відхилити, також.
Інших аргументованих доводів і доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог законодавства і прав позивача при винесенні оскаржуваного рішення, останнім не надано, а судом таких порушень не виявлено.
Підсумовуючи, суд зазначає, що доводи позивача і надані ним докази не спростовують відзиву відповідача і правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому не є підставою для визнання його протиправним і скасування, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.
Згідно із ст. 139 КАС України судовий збір покладається на позивача і не підлягає стягненню з відповідача. Інших судових витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач: ОСОБА_2 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві;
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Костенко