ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у роз'ясненні судового рішення
07 грудня 2021 року м. Київ № 640/25856/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі 640/25856/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 15.10.2020 № 2600-0310-8/146818 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років виходячи з розміру 90% від місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 16.09.2020 № 21-1635зп без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 16.09.2020 №21-1635зп, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача, але при цьому значно зменшено її розмір. В листі від 06.09.2021 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що обчислення пенсії проведено не із суми заробітної плати вказаної в довідці Офісу Генерального прокурора, а із заробітної плати, яка не перевищує максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Застосовуючи її, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при обчисленні заробітної плати застосувало максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка на 01.09.2020 становить: 5000,00 грн. х 15 = 75000,00 грн. За наведеного, позивач просить роз'яснити в якому розмірі та за нормами якого закону слід проводити виплату позивачу пенсії при виконанні рішення суду від 30.03.2021 у справі №640/25856/20.
Розглянувши вказану заяву позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд зауважує, що роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20 травня 2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
При цьому, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
В заяві про роз'яснення рішення суду позивач просить роз'яснити рішення з тих підстав, що під час виконання прийнятого Окружним адміністративним судом міста Києва рішення, уповноваженим особами Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві було обчислено пенсію позивача не із суми заробітної плати вказаної в довідці Офісу Генерального прокурора, а із заробітної плати, яка не перевищує максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, виходячи з аналізу поданої позивачем заяви, суд приходить до висновку, що фактично останній не погоджується з тими діями пенсійного органу, які відбулись на теперішній час, тобто вже після прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 30.03.2021, та набрання його законної сили.
Суд, з огляду на вказані позивачем обставини зазначає, що не може змінювати судове рішення, яке було прийнято в межах позовних вимог, заявлених позивачем при розгляді справи.
Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі 640/25856/20 прийняте у межах заявлених позовних вимог, та з мотивувальної та резолютивної частини вказаного рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення на переконання суду, вказане рішення не потребує.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки рішення, за роз'ясненням якого він звернувся, є зрозумілим.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено (частина п'ята статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.П. Балась