09 грудня 2021 року справа № 580/8351/21 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку підготовки до судового розгляду справи клопотання представника Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про розгляд з участю сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу та висновків і зобов'язання вчинити дії,
18.10.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 2 від 24.03.2016 №42/2016 про визнання паспортів громадянина України НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягають вилученню і знищенню;
визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 2 від 26.07.2016 №109/2016 законності видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 такими, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, та підлягає вилученню і знищенню;
зобов'язати відповідача проінформувати відповідача 1, Українське бюро Інтерполу та територіальні органи ДМС про дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_3 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , а також вилучити з бази даних ДМС відомості про їх недійсність.
Ухвалою від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд врахував, що 09.12.2021 представник відповідача 2 подав суду клопотання про розгляд справи з участю сторін (далі - клопотання).
Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.
Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин спору.
Викладені в позовній заяві обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правову позицію без виклику учасників у судове засідання.
Клопотання щодо призначення експертизи, виклику для допитів свідків та участі у судовому засіданні інших учасників справи суду не надходили.
Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів відповідача щодо наявності складнощів для повного з'ясування спірних обставин та об'єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи з викликом сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено на усій території України карантин з подальшим його продовженням.
Тому, забезпечуючи дотримання права учасників на повагу до приватного життя та здоров'я, безпечне довкілля, суд дійшов висновку про можливість вирішити спір на підставі письмових доказів без призначення судового засідання та виклику учасників.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Тому суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд справи з викликом сторін не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.2-12, 72-76, 243, 248, 259-263 КАС України, суд
1. Залишити без задоволення клопотання представника Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про розгляд з участю сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу та висновків і зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам спору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ