09 грудня 2021 року справа № 580/8059/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, далі - відповідач 1), ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 157, далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача 1 у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати відповідача 2 повторно надіслати до відповідача1 документи для розгляду питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати відповідача 1 прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та здійснити її виплату.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що МВС України протиправно відмовило позивачу у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Закон України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» та Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, містять виключний перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, наявності яких у позивача не встановлено. Позивач стверджує, що надав усі необхідні документи, які передбачені пунктом 7 Порядку №850, при цьому вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850. Натомість, відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, що не передбачені вказаними нормами Порядку №850, а можливі формальні недоліки медичної документації, не повинні розглядатись під час призначення допомоги, оскільки не є підставою для позбавлення його права на її призначення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі позов не визнали, надіслали до суду аналогічні за змістом письмові відзиви на позов, в яких зазначили, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 встановлено, що постанову медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 16.01.2020 року №1 винесено на підставі документів, що оформлені з порушенням законодавства України, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 18.09.2006 до 06.11.2015.
Постановою медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 16.01.2020 №1 встановлено причинний зв'язок захворювання позивача із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Комунальним закладом «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР» 04.02.2020 позивачу встановлена 2 група інвалідності безтерміново у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК від 04.02.2020 серії 12 ААБ №766188.
26.02.2020 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою (вхідний №О-49) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності.
УМВС України в Черкаській області 02.03.2020 склало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності на підставі п. 3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
За результатами розгляду документів позивача, Департамент фінансово-облікової політики МВС України у листі від 25.03.2020 №9707/15-2020 зазначив, що під час розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на неналежне оформлення медичних документів. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 13.04.2021 у справі №580/561/21, яке набрало законної сили 16.06.2021, позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, зокрема, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути повторно подані ОСОБА_1 документи та прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
МВС України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 13.04.2021 у справі №580/561/21 повторно розглянуло матеріали для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та листом від 08.07.2021 №29 повідомило Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги прийнято рішення про відмову у її виплаті та 06.08.2021 затверджено відповідний висновок, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вказаної норми Закону України “Про міліцію” Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 (далі - Порядок №850).
Згідно пп. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Судом встановлено, що підставою для відмови МВС України у погодженні висновку про виплату йому одноразової грошової допомоги слугував факт не залучення при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії.
Так, Положення про медико соціальну експертизу, затверджене постановою кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317), визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Пунктом 4 вказаного Положення №1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до п. 5 Положення №1317 передбачено, що комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
Згідно п. 6 цього Положення №1317 передбачено, що висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Пунктом 10 вказаного Положення №1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального профілю та спеціалізованого профілю. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог. Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що вказане Положення №1317 передбачає спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії.
Враховуючи, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, тому вказана обставина виключає можливість прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ