06 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4045/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати рішення відповідача від 29.10.2020 № 213050017272;
- зобов'язати відповідача призначити з 27.10.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком за списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з призначенням пенсії.
Ухвалою від 18.12.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 16.02.2021 провадження у справі зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 провадження № Пз/9901/32/20.
Ухвалою від 06.12.2021 провадження у справі поновлене.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 27.10.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням № 213050017272 від 29.10.2020 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", покликаючись на те, що заявниця не досягла відповідного пенсійного віку. Позивачка не погоджується із таким рішенням пенсійного органу, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) положення статті 13, частини другої статті 14, пунктів "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, та такі положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. А відтак, позивач відмічає, що на момент звернення із заявою вона досягла 51-річного віку та має 40 років 8 місяців 26 днів загального стажу з урахуванням статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та 22 роки 09 місяців 28 днів пільгового стажу роботи за Списком № 2, тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Із врахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.
05.01.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, з таких підстав. Позивачем подана заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої встановлено, що заявниця не досягла пенсійного віку (55 років), встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, відповідачем прийняте обґрунтоване рішення № 213050017272 від 29.10.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У зв'язку із чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 04.08.1997 прийнята на посаду "палатна санітарка" у Херсонській обласній психіатричній лікарні; з 01.05.1998 посада "санітарка" перейменована на "молодша медсестра палатна"; з 22.03.2011 Херсонська обласна психіатрична лікарня реорганізована шляхом перетворення в комунальне підприємство "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради, яке з 18.10.2019 перейменоване в комунальне некомерційне підприємство "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Херсонської обласної ради.
Наказом Херсонської обласної психіатричної лікарні "По особовому складу" №248-а від 26.07.1994 за результатами проведеної атестації переліку робочих місць з урахуванням факторів шкідливих для здоров'я та особливо важких умов праці, наказано підтвердити перелік наступних працівників, безпосередньо протягом повного робочого дня обслуговуючих психічно хворих, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку 2, розділу ХХІУ, пункту "В", серед яких зокрема - палатна санітарка, палатна медсестра.
Відповідно до довідки КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Херсонської обласної ради від 13.07.2020 № 1041 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Херсонській обласній психіатричній лікарні та в періоди з 04.09.1997 до 30.04.1998 виконувала безпосереднє обслуговування психічно хворих за посадою санітарка (палатна) психіатричного відділення № 17, з 01.05.1998 по 30.06.2020 виконувала безпосереднє обслуговування психічно хворих за посадою молодша медична сестра (палатна), що передбачені Списком № 2 розділу ХХІV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" (у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляд за хворими, сестри-господині), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016.
Стаж роботи за період з 04.08.1997 до 30.06.2020 становить 40 років 8 місяців 26 днів (повний страховий), з них стаж роботи за списком № 2 складає 22 роки 9 місяців 28 днів.
27.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №213050017272 від 29.10.2020 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявниця не досягла пенсійного віку.
Не погодившись із рішенням № 213050017272 від 29.10.2020, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про наявність підстав для призначення пенсії, суд зважає на таке.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно з яким "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї".
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас, у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до пункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".
03.10.2017 Верховною Радою України ухвалений Закон № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким Закон № 1058-ІV доповнений розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість, згідно із пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі-Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин існувала колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 зазначила, що у справі з аналогійних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону № 1058-ІV.
Відтак, відмова управління ПФУ в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років та мала страховий стаж на роботах за списком № 2 - 22 роки 9 місяців 28 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Таким чином, суд вважає протиправним рішення пенсійного органу від 29.10.2020 №213050017272 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 та скасовує дане рішення.
При вирішенні даного спору суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 (провадження № Пз/9901/32/20).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а тому суд задовольянє вимоги позивача у цій частині.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про виплату заборгованості пенсії, то така вимоги до призначення пенсії та виникнення самої заборгованості є передчасною, зважаючи на те, що суд не здійснює захист прав та інтересів позивача на майбутнє. Тому, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, а наведені доводи не спростовані відповідачем.
Із урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 73-78, 139, 211, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 29.10.2020 № 213050017272 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області місто Херсон, вулиця 28 Армії, будинок 6, 73036, код згідно ЄДРПОУ 21295057) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з дати звернення - з 27.10.2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, 73036, код ЄДРПОУ 21295057).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 112010201