Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 грудня 2021 року № 520/10453/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Оскільської сільської ради (вул. Слобідська, буд. 1,с. Оскіл, Ізюмський район, Харківська область, 64340, 04399766) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оскільської сільської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №161 “Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”;
- зобов'язати Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 13.04.2021 року ОСОБА_1 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Оскільської сільської ради.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №161, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо оформлення права власності на земельну ділянку, орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З 02.08.2021р. по 17.09.2021р. суддя Рубан В.В. перебувала у щорічній відпустці, з 20.09.2021р. по 08.10.2021р. на лікарняному.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Оскільської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться на території місцевої ради. До вищезазначеного клопотання, позивач додав схему бажаного розташування земельної ділянки Харківська область, Ізюмський район, Оскільська сільська рада кадастровий номер 6322888000:01:000:0508 та копії документів, що посвідчують особу та її статус учасника бойових дій.
Листом від 22.04.2021 року №02-04-13/477 відповідач надав відповідь на заяву позивача від 13.04.2021 року, у якій зазначив, що згідно наданих графічних матеріалів, дана ділянка є частиною земельної ділянки загальною площею 11,3923 га (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), яка зареєстрована для громадських пасовищ та сіножатей рішенням ХLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25 червня 2020 року № 20 «Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ та сіножатей».
Листом від 25.05.2021 року №02-04-13/567 відповідач надав відповідь на заяву позивача від 13.04.2021 року, зазначивши, що заяву розглянуто про що прийнято рішення IX сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 19 травня 2021 року №161 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Рішення IX сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 19 травня 2021 року №161 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» обґрунтоване тим, що дана земельна ділянка рішенням ХLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25 червня 2020 року №20 зарезервована під громадські пасовища та сіножаті.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 6 статті 118 ЗК України також передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частини 7 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.10.2018 у справі №806/1316/18 зазначив, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, який визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою з підстав того, що дана земельна ділянка зарезервована під громадські пасовища та сіножаті, оскільки така підстава відсутня в ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Враховуючи викладене вище, а також те, що всупереч ч. 2 ст.77 КАС України відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №161 “Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки” та зобов'язання Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 13.04.2021 року ОСОБА_1 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Оскільської сільської ради є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Оскільської сільської ради (вул. Слобідська, буд. 1,с. Оскіл, Ізюмський район, Харківська область, 64340, 04399766) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №161 “Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”.
Зобов'язати Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 13.04.2021 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Оскільської сільської ради.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.