про закриття провадження у справі
Справа № 500/7707/21
09 грудня 2021 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та повернення судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 19.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області подав до суду письмову заяву про відмову від позову та повернення судового збору, в якій просив прийняти відмову від позову та закрити провадження у даній справі та повернути Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду шляхом стягнення з відповідача на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Дана заява обґрунтована тим, що на момент подання позовної заяви 09.11.2021 та на момент відкриття провадження у справі 19.11.2021 у відповідача заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 24463,82 грн. не була погашена. Враховуючи те, що заявлений до стягнення в судовому порядку податковий борг в сумі 24463,82 грн. сплачено повністю 29.11.2021 вже після звернення контролюючого органу до суду, ГУ ДПС у Тернопільській області відповідно до ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) вбачає за доцільне відмовитись від позову та відповідно до частини першої ст.238 КАС України закрити провадження у справі, а також повернути сплачений судовий збір.
У відповідності до частини п'ятої ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки подання заяви про відмову від адміністративного позову є безумовним правом позивача, не суперечить чинному законодавству, не порушує права, свободи та інтереси учасників адміністративного процесу, та з урахуванням того, що відповідачем самостійно сплачений заявлений до стягнення податковий борг, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає до задоволення, а провадження в даній справі слід закрити.
Щодо повернення позивачу сплаченого судового збору при поданні позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Суд зазначає, що КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).
За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Ця норма не пов'язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.
Варто зауважити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному.
Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов'язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.
Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року по справі № 200/6826/20-а. У відповідності до частини п'ятої ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного та того, що відповідачем заявлений до стягнення в судовому порядку податковий борг сплачено повністю вже після звернення контролюючого органу до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору на суму 2270 грн. 00 коп. із відповідача.
Керуючись статтями 140, 189, 238, 248 КАС України, статтею 7 Закону України " Про судовий збір", суд
Прийняти відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області від позову до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Закрити провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію ухвали надіслати сторонам про справі.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.