про закриття провадження у справі
Справа № 500/6698/21
08 грудня 2021 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо неповернення безпідставно стягнутих коштів в розмірі 11284, 36 грн відносно ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернути останній безпідставно стягнуті кошти в розмірі 11284,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №500/1987/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України щодо не приведення у відповідність інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18276,72 грн. Зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, привести інтегровану картку платника ОСОБА_1 у відповідність шляхом виключення з відомостей інтегрованої картки платника ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску за період 2017-2018 років в сумі 18276,72грн. У задоволенні позовних вимог в частині визнання дій Головного управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо неповернення безпідставно стягнутих коштів в розмірі 11284,36грн відносно ОСОБА_1 протиправними та щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти в розмірі 11284,36грн, - відмовлено.
Враховуючи висновки суду, зазначені у вказаному рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №500/1987/21, позивач 17.08.2021 звернулась до відповідача повторно із заявою про повернення безпідставно стягнути котів в сумі 11284,36 грн.
Однак, станом на дату подання даного позову, жодної відповіді (на подану 17.08.2021 заяву) позивачу від податкового органу не надходило, з огляду на що, вона звернулась із даним позовом в суд.
Ухвалою суду від 13.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
08.11.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками (арк. справи 45-48).
Водночас, 08.11.2021, через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав виконання контролюючим органом судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №500/1987/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області в підтвердження чого надано зворотній бік інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , яку приведено у відповідність шляхом виключення з відомостей інтегрованої картки платника ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску за період 2017-2018 років в сумі 18276,72грн (арк. справи 49-51).
24.11.2021, на адресу суду надійшло заперечення від представника позивача на подане відповідачем 08.11.2021 клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що подана позивачем заява від 17.08.2021 про повернення безпідставно стягнути котів в сумі 11284,36 грн, - залишилась без виконання, кошти позивачу так і не надійшли (арк. справи 53).
Разом з тим, станом на 30.11.2021, представником позивача на адресу суду подано заяву про долучення до матеріалів справи копій документів у якій ним зазначено, що податковим органом повернуто на рахунок позивача сплачені ним кошти в сумі 11284,36 грн та надав докази в підтвердження факту надходження таких коштів позивачу (інформаційна виписка з банківського рахунку позивача про транзакцію за 25.11.2021) (арк. справи 56-57).
02 грудня 2020 рокувід Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшло до суду повторно подане клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зважаючи на докази, додані відповідачем до клопотання про закриття провадження у справі, а також долучені представником позивача документи згідно заяви від 30.11.2021, - суд дійшов до переконання, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без прийняття судом рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії з метою поновлення порушеного права, за захистом якого він звернувся із даним позовом в суд, - суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про розподіл судових, суд виходить із наступного.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Щодо повернення сплаченого при зверненні до суду судового збору, суд зазначає наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Варто зауважити, що питання "повернення судового збору" та "розподілу судових витрат" мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частиною першою статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов'язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно з частиною першою статті 140 КАС України не здійснюється.
Відповідно до приписів статті 140 КАС України, в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
Однак, позивач із заявою про відмову від позову наслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, - до суду не звертався, а тому, враховуючи, що суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України (відповідач усунув обставини, які слугували підставою для звернення з цим позовом до суду після відкриття провадження у справі), і саме дії відповідача призвели до звернення позивача з даним позовом, то за таких обставин питання щодо стягнення судового збору вирішується судом в порядку статті 139 КАС України.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору №0.0.2293769541.1 від 08.10.2021, при зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено 908,00 грн судового збору. З огляду на що, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Приписами частин четвертої-шостої статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано Договір про надання правової допомоги №06/21 від 26.02.2021, та Додаткову угоду від 03.10.2021 до договору №06/21 про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 26.02.2021 згідно умов яких сторони узгодили, що гонорар адвоката за надання правової допомоги позивачу у даній справі встановлюється у фіксованій сумі в розмірі 2000 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально, є співмірними із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн, що відповідає вимогам розумності та співмірності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 238, 243 КАС України, суд
Клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про закриття провадження у справі №500/6698/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Закрити провадження у справі №500/6698/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо неповернення помилково стягнутих коштів в розмірі 11284,36 грн відносно ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернути останній безпідставно стягнуті кошти в розмірі 11284,36 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції №0.0.2293769541.1 від 08.10.2021 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію ухвали надіслати сторонам про справі.
Повний текст ухвали складено 08 грудня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
Головуючий суддя Мірінович У.А.