Справа № 500/6497/21
09 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію, яка призначена йому відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки з врахуванням розміру грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів за якими має проводитися перерахунок пенсії, у тому числі у зв'язку із уточненням грошового забезпечення, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019 не приймалось. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, яке набрало законної сили 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п.1, 2 Постанова №103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2018 №45 (далі - Порядок №45), в якому було визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення без зазначення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). При цьому, порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у зв'язку із втратою чинності вказаних законодавчих норм, не змінився.
З урахуванням зазначеного, позивач вважає протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 09.11.2021 подано до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що підставою для оформлення довідок про грошове забезпечення є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Після ж визнання протиправним та скасування п.3 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, яке набрало законної сили 19.11.2019, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. За вказаних обставин, підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 немає, а тому вважає вимоги позивача необґрунтованими. Сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача не підлягає до задоволення, у зв'язку з відсутністю ознак співмірності. Водночас позивач має свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю та особисто представляв інтереси у судових справах у спорах про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ. Також вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази та пояснення, викладених у заявах по суті справи, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про перерахунок його пенсії (а.с.8), з урахуванням довідки №2021/1055, виданої 24.06.2021 державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області", про розмір його грошового забезпечення за листопад 2019 року відповідно до Постанови №988 за прирівняною посадою поліцейського (а.с.7).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.07.2021 №3834-3874/П-02/8-1900/21 повідомлено, що немає підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу згідно наданої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки після визнання протиправним та скасування п.3 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, яке набрало законної сили 19.11.2019, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось (а.с.9).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 та 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсіонерам підлягає здійснювати перерахунки пенсії на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", п.1 якої установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст.94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988 наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Зокрема, Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п.4 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п.5 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п.6 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п.7 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (п.8 розділу ІІ Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п.9 розділу ІІ Порядку №260); доплата за вчене звання (п.10 розділу ІІ Порядку №260); доплата за службу в нічний час (п.11 розділу ІІ Порядку №260).
Пунктом 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно із п.5 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 .
Пунктом 1 Порядку № 45 (зі змінами, внесеними Постановою №103) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1, 2 п.5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Постановою №103 доповнено Порядок №45 додатком 2, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені Постановою №988, премія.
Окружний адміністративний суд міста Києва у справі №826/3858/18 рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнав протиправними та нечинними п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п.3 Постанови №103.
Отже, з 19.11.2019 з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 п.3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (набрала чинності 01.01.2020) п.1-3 Постанови №103 виключено.
Інші положення Порядку №45, зокрема й ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 05.03.2019 положеннями п.1, 2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45, а 19.11.2019 року п.3 Постанови №103, є чинними.
Так, п.2 Порядку №45 встановлено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано у цілому п.6 Постанови №103, яким вносилися зміни у Порядок №45.
Суд звертає увагу, що порядок проведення перерахунку раніше призначених відповідно до Закону № 2262- XII пенсій до прийняття Постанови №103 так само проводився у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
При цьому, було встановлено, що на підставі рішення Кабінету Міністрів України державні органи (у тому числі МВС) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів головним управління Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а ті складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Оскільки Кабінет Міністрів України до цього часу не приймав інших рішень про зміну розміру грошового забезпечення для пенсіонерів органів внутрішніх справ, суд вважає, що відсутні підстави керуватися алгоритмом інформування, визначеним Порядком №45, який передував видачі довідок для перерахунку пенсії.
У той же час, подальше скасування у судовому порядку окремих положень Постанови №103, що було спрямоване на захист прав відповідної категорії громадян на належний розмір пенсії, дає право на перерахунок пенсій з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі довідок уповноважених органів.
Чинним є п.5 Постанови №103, згідно з яким перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Однак, фактично цей пункт лише передбачає, що перерахунок пенсії відбувається на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, що подаються Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України, тобто визначає конкретні документи, які можуть слугувати підставою для перерахунку пенсій, та взаємозв'язок органів влади - Міністерства внутрішніх справ та органів Пенсійного фонду України в рамках здійснення зазначених функцій.
При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Отже, суд приходить переконання про наявність в позивача права на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ станом на листопад 2019 року. Водночас, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.
Як слідує з матеріалів справи, позивач, отримавши нову довідку про розмір його грошового забезпечення №2021/1055 від 24.06.2021, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" станом на листопад 2019 року.
Разом із тим, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що після набрання 19.11.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яким було визначено протиправним та скасовано п.3 Постанови №103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Урядом не приймалось.
Натомість, суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" довідки №2021/1055 від 24.06.2021.
При цьому, посилання відповідача на те, що у нього відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою, з огляду на те, що п.3 Постанови №103 втратив чинність з 19.11.2019, суд оцінює критично, оскільки факт визнання нечинним вказаної норми не позбавляє права позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неперерахунку пенсії позивача, на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" №2021/1055 від 24.06.2021, та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням оновленої довідки та проведених виплат, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.
Щодо вимоги встановити судовий контроль за виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду, та вирішується на його розсуд.
Таким чином, процесуальні дії, визначені ст.382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак на момент розгляду цієї справи відсутні докази ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача, а саме не виконання рішення суду, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом подання у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Як передбачено ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), п.88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З матеріалів справи видно, що 04.10.2021 між позивачем та адвокатом Чернега М.Б. (а.с.12) укладено договір про надання правової допомоги у вигляді консультації та складання документів та представлення інтересів в суді (а.с.11). Відповідно до п.4.1 договору за послуги за п.1.1 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 5000,00 грн., без врахування судових засідань, у випадку призначення судових засідань, замовник сплачує за кожне засідання суму в розмірі 2000,00 грн., за кожне засідання. На початок роботи в момент підписання договору - завдаток в розмірі 100% від суми договору (у розмірі 5000,00 грн.).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера до договору адвокатом прийнято від ОСОБА_1 5000,00 грн. (а.с.11).
На підтвердження суми судових витрат, які позивач понесе у зв'язку з розглядом справи, надано попередній (орієнтовний) розрахунок, в якому вказано загальний витрачений час, з урахуванням 1 судового засідання, тривалістю 166,3 год. та вартість 1 год. роботи адвоката в сумі 30,12 грн. (а.с.10).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, оскільки такі послуги, як підготовка позовної заяви, реєстрація та облік позовної заяви, підготовка відповідних документів, складання позовної заяви, вивчення нормативних актів, інструктаж і консультації, ознайомлення з практикою та нормативними документами, проведення консультацій по телефону, витребування опрацювання документів, охоплюються загальною адвокатською діяльністю та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Такі послуги адвоката, як підготовка проекту доповіді, підготовка заключної відповіді, в ході розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи також не мали місце.
При цьому, у відповідності до ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Тобто, незважаючи на те, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст.134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Суд враховує заперечення представника відповідача в частині доводів про необґрунтованість судових витрат на професійну правову допомогу та наявність в позивача свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, який особисто представляв інтереси у судових справах у спорах про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 року (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 року (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 року (справа №280/2635/20), від 24.06.2021 року (справа №520/12026/19).
При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову, а тому, на думку суду, підготовка позову, клопотань, заяв у цій справі, не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог ч.3, 5 ст.134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору розмірі 908,00 грн., сплаченого згідно квитанцій №1023977195 від 06.10.2021 (а.с.4), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неперерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" №2021/1055 від 24.06.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" №2021/1055 від 24.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (тисячу) гривень 00 (нуль) копійок.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.