09 грудня 2021 року м. Рівне №460/11883/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30.01.2020 по 18.07.2020 та виплат при звільненні з військової служби виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30.01.2020 року по 18.07.2020 року, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), а також щодо відмови у внесенні відповідних змін у накази, Довідки та Грошовий атестат, що надавалися при звільненні з військової служби; 2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, здійснені з 30.01.2020 по 18.07.2020 та виплати при звільненні з військової служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30.01.2020 року по 18.07.2020 року, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), внести відповідні зміни у накази, Довідки та Грошовий атестат, що надавалися при звільненні з військової служби. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач проходив військову службу у відповідача. Наказом командувача військ ОК «Захід» від 13.07.2020 року № 250 (по особовому складу) позивача, звільнено з військової служби у запас (за станом здоров'я), а наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 18.07.2020 року № 170 (по стройовій частині), позивача виключено із списків особового складу частини. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправними та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Таким чином, з 30.01.2020 року відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 21.02.2018 року. Дізнавшись про неналежне нарахування позивачу грошового забезпечення у 2020 році та неналежний розрахунок при звільненні, а також видачу йому фінансових документів для нарахування пенсійного забезпечення у меншому розмірі, позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення вищевказаних порушень. Однак у вказаному йому було відмовлено. Такі дії відповідача позивач уважає протиправними та просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що норма пункту 3 розділу II Закону № 1774-VIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови КМ України № 704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, а тому у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 31.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши позовну заяву, відзив на неї, з'ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
Позивач у період з 10.08.2015 року по 18.07.2020 року проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командувача військ ОК «Захід» від 13.07.2020 року № 250 (по особовому складу) позивача, звільнено з військової служби у запас (за станом здоров'я).
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 18.07.2020 року № 170 (по стройовій частині), позивача виключено із списків особового складу частини з зазначенням усіх виплат по звільненню.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправними та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У зв'язку із цим, 16.08.2021 року позивач звернувся із запитом до відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 18.07.2020 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, а також складення нової довідки, внесення змін до наказу та грошового атестату.
Відповідач листом від 17.08.2021 року за № 501/25/804 зазначив, що проводити перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 18.07.2020 року немає підстав.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частин другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року» під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За наведених обставин суд уважає, що з 29.01.2020 року, розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позаяк, позивач звертається з позовними вимогами за період з 30.01.2020 по 30.11.2020, то розрахунковою величиною для визначення розміру його посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на 01 січня 2020 року, що у відповідності до ч. 7 наведеного закону складає 2102грн.
Зважаючи на те, що відповідачем фактично відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення за зазначений період, то такі дії відповідача є протиправними.
В той же час, як слідує із змісту позовних вимог, позивач просить внести зміни у, зокрема, накази, що надавалися при звільненні з військової служби. При цьому, не деталізує, які саме зміни мають бути внесені та не конкретизує, у які накази.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1-3 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Із викладеного слідує, що позивач на власний розсуд визначає свої позовні вимоги під час оформлення позовної заяви. Оскільки позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача внести зміни у накази, що надавалися при звільненні з військової служби є нечіткими, не конкретизованими, то такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Водночас суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявна лише копія наказу відповідача про звільнення позивача з військової служби № 170 від 18.07.2020. І в даному наказі відсутні будь-які посилання на встановлення розрахункової величини для визначення складових грошового забезпечення позивача при звільненні, тому у даній частині позовних вимог слід відмовити.
В той же час є неприйнятними посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду у справах від 11 лютого 2021 року № 200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року № 200/3774/20-а, від 11 лютого 2021 року № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року № 240/12309/20, від 27.05.2021 № 520/5794/20, позаяк обставини, які встановлювалися Верховним Судом у цих справах (застосування в якості розрахункової величини під час обчислення посадового окладу та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням превалювання закону над підзаконним актом), не є тотожними обставинам у даній справі (позивач не просить застосувати розрахункову величину під час обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, мінімальну заробітну плату, а просить застосувати прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня календарного року).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем частково доведена правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, тому позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Підстави для відшкодування судового збору в порядку ст. 139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 30 січня 2020 року по 18 липня 2020 року та виплат при звільненні з військової служби виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30 січня 2020 року по 18 липня 2020 року шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), а також щодо відмови у внесенні відповідних змін у Довідку від 20 липня 2020 року № 537 «Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами)» та Грошовий атестат від 20 липня 2020 року № 538, що надавалися при звільненні з військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, здійсненні з 30 січня 2020 року по 18 липня 2020 року та виплати при звільненні з військової служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання за період з 30 січня 2020 року по 18 липня 2020 року, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, визначені відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018 року), та внести відповідні зміни у Довідку від 20 липня 2020 року № 537 «Про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (зі змінами)» і Грошовий атестат від 20 липня 2020 року № 538, що надавалися ОСОБА_1 при звільненні з військової служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Повний текст рішення складений 09 грудня 2021 року
Суддя Т.О. Комшелюк