про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2021 року м. Рівне№ 460/16298/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахуванні 03 років календарної служби в органах внутрішніх справ МВС України і невчасних виплат грошового забезпечення при звільненні; 2) зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з податкової міліції з урахуванням 03 років календарної служби в органах внутрішніх справ МВС України та з урахуванням виплачених коштів; 3) зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2021 до 14.09.2021 включно (30 робочих днів) в розмірі 15681 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят одну) гривню 00 копійок без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270 гривень.
Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що Верховним Судом в постанові від 19.10.2020 у справі №240/934/20 враховано висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, даний спір не відноситься до категорії спорів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, за подання яких передбачено звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Тому, позивач має надати суду докази сплати суми судового збору.
Суд дійшов висновку про необхідність сплати позивачем судового збору за дві вимоги, тобто у загальному розмірі 1816,00 грн.
Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у сумі 1816,00грн. або документів, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк