про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2021 року м. Рівне№460/16590/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0060641301 від 09.08.2018 року (яким застосовано штрафні санкції в розмірі 14099,99 грн.), №0035181301 від 10.04.2018 року (яким застосовано штрафні санкції в розмірі 27290,01 грн.), №0003231304 від 27.02.2019 року (яким застосовано штрафні санкції в розмірі 81612,21 грн.), №0003071301 від 08.01.2019 року (яким застосовано штрафні санкції в розмірі 98084,08 грн.) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так, за правилами ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст.122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, спеціальним нормативно-правовим актом, який установлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Зокрема, ст.56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Відповідно до п.56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас п.56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, згідно з п.56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Як свідчать матеріали справи, предметом в даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень №0060641301 від 09.08.2018 року , №0035181301 від 10.04.2018 року , №0003231304 від 27.02.2019 року, №0003071301 від 08.01.2019 року, тобто позов подано з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення, у якій останній посиланням на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 та зміну сталої практики щодо строку оскарження податкових повідомлень-рішень, стверджує про поважність причин для поновлення строку звернення до суду.
Поряд з цим, суд зауважує, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише у вересні 2021 року, тобто більше, ніж через 9 місяців після прийняття Верховним Судом постанови у справі №500/2486/19 від 26.11.2020.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави вважати зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом обґрунтованими та поважними.
Відповідно до частини десятої статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частинами першою та другою статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 13.09.2021 №58151012 про оплату судового збору у сумі 2977,85 грн.
За наслідками перевірки в автоматизованій системі документообігу суду зарахування даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з доданою квитанцією суд з'ясував, що вказаний судовий збір був сплачений позивачем за подання позовної заяви у справі №460/12902/21, що свідчить про несплату позивачем судового збору за подання позову у даній справі.
З огляду на вказане вище, подана позивачем квитанція від 13.09.2021 №58151012 не є належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання до суду даного позову.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3674-VI, у разі повернення позовної заяви сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява та долучені до неї матеріали свідчать, що позивачем заявлено позовні вимоги, які є вимогами майнового характеру на загальну суму 221086,29 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2010 № 1082-IX, установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2270 грн 00 коп на одну особу.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2210,86 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску та документу про сплату судового збору у розмірі 2210,00 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища) .
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.В. Друзенко