іменем України
08 грудня 2021 року
м. Харків
справа № 621/1721/20
провадження № 22-ц/818/5590/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Хорошевського О.М., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Ляшко Оксани Юріївни - представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2021 року в складі судді Шахової В.В.,
У липні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Позовна заява мотивована тим, що АТ «Харківгаз» є газорозподільним підприємством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в Харківській області.
07 липня 2017 року в будинку відповідачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 представниками АТ «Харківкгаз» встановлено факт порушення роботи газового лічильника в позаштатному режимі, про що складено акт про порушення № 464 від 07 липня 2017 року.
Лічильник було демонтовано та направлено на експертизу. Актом експертизи лічильника газу № 542 від 14 липня 2017 року встановлено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника та зазначено, що автентичність (оригінальність) пломби заводу - виробника визиває сумнів; існує доступ до відлікового механізму; у відліковому механізмі наявний сторонній предмет, зовні схожий на металевий.
20 серпня 2017 року комісією з розгляду актів про порушення Зміївського відділення ПАТ «Харківгаз» на підставі акту про порушення № 464 від 07 липня 2017 року розраховано вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за період з 02 березня 2017 року до 06 липня 2017 року у розмірі 12869,13 грн, про що складено протокол засідання комісії та акт-розрахунок.
З урахуванням викладеного, АТ «Харківгаз» просило стягнути з ОСОБА_1 12869,13 грн вартості необлікованого природного газу.
05 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просила позов залишити без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що актом експертизи не встановлено порушення пломби споживачем, а тому за відсутності її вини у втручання в роботу лічильника підстави для донарахування об'єму газу відсутні.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2021 року позов АТ «Харківгаз» залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлене відповідачем втручання в роботу лічильника не спричинило викривлення облікованих даних газу, в той час, як викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (далі- ЗВТ)/лічильника газу. Позивачем не доведено втручання в роботу ЗВТ самим позивачем, у той час, як для доведення правомірності здійснених відповідачем донарахувань відповідачці об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) з боку відповідачки.
20 березня 2021 року Ляшко Оксана Юріївна - представник АТ «Харківгаз» звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що актом експертизи лічильника газу № 542 від 14 липня 2017 року встановлено вчинення споживачем навмисних дій на викривлення даних показників газового лічильника, оскільки спотворення захисної пломби виробника свідчить про доступ спожива до відлікового механізму газового лічильника для зміни його показників. Відповідачкою здійснено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, а тому наявні підстави для проведення перерахунку обсягу спожитого газу та стягнення вартості необлікованого газу.
15 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу року Ляшко О.Ю. - представника АТ «Харківгаз» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, який надає АТ «Харківгаз» за адресою: АДРЕСА_1 . Вузол обліку природного газу - лічильник газу GULLUS-2000 заводський № 01152276 за вказаною адресою прийнято в експлуатацію 02 листопада 2010 року (а. с. 18).
07 липня 2017 року працівниками АТ «Харківкгаз» виявлено порушення на ринку природного газу, які передбачені та кваліфікуються Кодексом газорозподільних систем (далі- Кодекс ГРС), як робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (підпункт 1 пункту 3 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС), про що складено відповідний акт № 464 від 07 липня 2017 року.
В цей же день лічильник GULLUS-2000 заводський № 01152276 було демонтовано та направлено на експертизу, що зафіксовано протоколом про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи.
14 липня 2017 року комісією ПАТ «Харківгаз» спільно з Державним підприємством «Укрметртестстандарт» встановлено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, про що складено акт експертизи лічильника газу № 542. Відповідно до вказаного акту комісією виявлено, що автентичність пломби заводу виробника викликає сумнів; і снує доступ до відлікового механізму. У відліковому механізмі присутній сторонній предмет, схожий на металевий (а. с. 24).
Відповідно до Довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/3197Н від 14 липня 2017 року, лічильник газу мембраний GULLUS-2000 заводський № 01152276, визнано непридатним. Підстави для визнання непридатним- наявність ознак пошкодження відлікового пристрою, що може впливати на його функціонування (а. с. 25).
Акт про порушення № 464 від 7 листопада 2017 року було розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Зміївського відділення ПАТ «Харківгаз», за результатами чого 30 серпня 2017 року складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, відповідно до якого вартість природного газу за період з 02 березня року по 06 липня 2017 року склала суму в розмірі 12869,13 грн (а. с. 22).
30 серпня 2017 року комісією задоволено акт про порушення від 07 липня 2017 року та донараховано необлікований об'єм природного газу за наявність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за граничними нормами споживання за період з 02 березня року по 06 липня 2017року склала суму в розмірі 12869,13 грн(а. с. 26-27).
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно з законом.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодекс ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильника газу.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодекс ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:
1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;
2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;
3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;
4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;
5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання;
6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Абзацами 1, 3 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодекс ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Таким чином, для здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу, зокрема, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18.
Отже для підтвердження правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРС для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Встановивши, що позивачем не було доведено наявність усіх складових правопорушення, зокрема, наслідків (дії, що призвела до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в лічильник та діями позивача), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення, оскільки саме по собі несакціоноване втручання в роботу газового лічильника не може бути підставою для відповідальності споживача.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи АТ «Харківгаз», що експертизою встановлено факт втручання у лічильник не є безумовною підставою для здійснення нарахування вартості необлікованого газу та спростовується висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 у справі № 914/375/18, за яким обов'язковою умовою для донарахування Споживачу обсягів необлікованих об'ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновків, що втручання у лічильник призвело до неправильного обліку газу та яке саме викривлення показів лічильника має місце висновок експертизи не містить. Як вплинуло на роботу лічильника наявність стороннього предмету, схожого на металевий, також не наведено.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Ляшко Оксани Юріївни - представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» залишити без задоволення.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 01 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 08 грудня 2021 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді Н.П. Пилипчук
О.М. Хорошевський