Житомирський апеляційний суд
Справа №272/931/21 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.
Категорія 16 Доповідач Трояновська Г. С.
09 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 272/931/21 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання затвердити проект землеустрою
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Чуб І.А. в смт. Андрушівка,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним і скасувати рішення Андрушівської міської ради Житомирської області шостої сесії восьмого скликання від 26.03.2021 року №26 і рішення Андрушівської міської ради Житомирської області десятої сесії восьмого скликання від 23.07.2021 року №81 про відмову йому - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею - 2 га., для ведення особистого селянського господарства та території Каменівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за кадастровим номером - 1820385300:05:000:0139 та зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення йому - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , земельної ділянки у власність, площею - 2 га., для ведення особистого селянського господарства на території Каменівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за кадастровим номером - 1820385300:05:000:0139.
Ухвалою судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач порушив його право на приватизацію земельної ділянки та неправомірно відмовив у затвердженні проекту землеустрою. Рішенням №26 від 26.03.2021 відповідач відмовив в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність, а тому вважає, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням 37 сесії 7 скликання Каменівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 28.07.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Каменівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за кадастровим номером 1820385300:05:000:0136.
Рішенням Андрушівської міської ради Житомирської області шостої сесії восьмого скликання від 26.03.2021 № 26 та рішенням Андрушівської міської ради Житомирської області десятої сесії восьмого скликання від 23.07.2021 №81 відмовлено в затвердженні даного проекту землеустрою в зв'язку з тим, що земельна ділянка відноситься до земель загального користування (громадські пасовиська).
Як передбачено ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина друга статті 123 ЗК України).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186 ЗК України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини десята, тринадцята та чотирнадцята статті 123 ЗК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.
Отже, спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів підлягають розгляду адміністративними судами. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року, справа № 536/233/16.
Дозвіл на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою є початковим етапом щодо подальших дій з земельною ділянкою.
Надання дозволу на розробку проекту землеустрою означає отримання згоди від держави або територіальної громади на визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Цей дозвіл наділяє зацікавлену особу правами ідентифікувати на землі власника конкретну земельну ділянку. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц).
Оскільки речове право на земельну ділянку у позивачки не виникло, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Повний текст постанови складено 09.12.2021.
Головуючий Судді