Провадження № 22-ц/803/6630/21 Справа № 202/7623/20 Головуючий у першій інстанції: Марченко Н. Ю. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
09 грудня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання на дитини,
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 2008 року проживала з відповідачем однією сім'єю. Мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.07.2010 року між нею і відповідачем був зареєстрований шлюб. У вересні 2017 року припинили шлюбні відносини, проживають окремо. Дитина проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Тому позивач просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6000,0 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання на дитини - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, який підлягає щорічно індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше, починаючи стягнення з 11 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено, що, згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1099, сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 4).
17 липня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб (а.с. 3). Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 січня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано; рішення набрало законної сили 23.02.2021.
Відповідно до копії паспорту НОМЕР_2 , виданого Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 26 липня 2010 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою по АДРЕСА_1 з 11 лютого 2003 року (а. с. 6).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 з 17 жовтня 2018 року (а.с. 5).
Дитина проживає з матір'ю; сторонами у добровільному порядку не досягнуто згоди щодо сплати відповідачем аліментів на утримання дитини.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_2 з 23 березня 2021 року звільнений з посади менеджера в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами за згодою сторін (а.с.30).
Частиною 2 ст. 150 СК України передбачено, що, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 2 ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, псина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ч.1 ст. 183 СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Виходячи з викладено, встановивши, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спільної дитиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; приймаючи до уваги, що дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні; враховуючи стан здоров'я дитини та відповідача, який є працездатним; враховуючи зміст позовних вимог - колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,0 грн. щомісячно, який підлягає щорічно індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 11 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, згідно заяви від 12.04.2021 відповідач не заперечує щодо сплати аліментів в розмірі 1500-1800 грн. (а.с. 28)
Посилання апелянта на те, що наявні підстави для стягнення аліментів в розмірі 6000,00 грн. є недоведеними, апелянтом не надано жодних доказів щодо розміру доходу відповідача чи його працевлаштування.
Розмір аліментів в сумі 2000,00 грн є значно більшим від половини розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та становить 1/3 від мінімальної заробітної плати, встановленої з 01 січня 2021 року.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом вимог матеріального чи процесуального закону, які б призвели до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст. 375 ЦПК України, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова