Провадження № 11-кп/803/3420/21 Справа № 215/7161/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020040760001053 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.12.2021 року включно,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 зазначає щодо його незгоди з ухвалою суду першої інстанції від 01.11.2021 року, та просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заявлені прокурором ризики не підтверджені доказами.
Зазначає, що він офіційно працевлаштований, має постійне джерело доходу, місце проживання, також в нього є цивільна дружина та її неповнолітня дитина, яку він виховує.
Стверджує, що характеристики з місця роботи та проживання підтверджують те, що він став на шлях виправлення.
Вказує на те, що він лише спричинив потерпілій тілесні ушкодження, при цьому ні потерпіла, ні свідки на досудовому розслідуванні не вказували на те, що він щось у потерпілої забрав, а тому відсутній ризик незаконного впливу на свідків.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.12.2021 року включно.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК України не змінилися, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше судимий за корисливі злочини, міцних соціальних зв'язків не має, при цьому враховано, що судовий розгляд триває, не допитані свідки, а тому обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам.
Від обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність обвинуваченого, захисника та прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги обвинуваченого не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 12020040760001053 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 30.10.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції, яке розглядалось 01.11.2021 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий за корисливі злочини, міцних соціальних зв'язків не має, а тому судом обгрунтовано обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Посилання обвинуваченого на відсутність ризику незаконного впливу на свідків, оскільки він лише спричинив потерпілій тілесні ушкодження, при цьому ні потерпіла, ні свідки на досудовому розслідуванні не вказували на те, що він щось у потерпілої забрав не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст.23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, при цьому судом в ухвалі зазначено, що свідки ще не допитані.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ “Ілійков проти Болгарії”, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, із застосуванням насильства, а тому, відповідно до п. 1 ч.4 ст.183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Твердження обвинуваченого про те, що заявлені прокурором ризики не підтверджені доказами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, оскільки в ньому, в тому числі, зазначені обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Доводи апеляційної скарги про те, що він офіційно працевлаштований, має постійне джерело доходу, місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, а також, що в нього є цивільна дружина та її неповнолітня дитина, яку він виховує, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4