Ухвала від 01.12.2021 по справі 202/3193/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2752/21 Справа № 202/3193/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 вересня 2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.146, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 вересня 2021 року було продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06 листопада 2021 року.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що з метою запобігання спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, існує потреба у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .

Суддя зазначає, що судом першої інстанції було допитано потерпілих, свідків, тому ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків втратив свою дію, але незважаючи на зменшення ризиків щодо застосування запобіжного заходу, судом не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки існують інші ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватися від суду та ризик продовження злочинної діяльності.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 більш м”який запобіжний захід.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час судового засідання прокурор формально підійшов до розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою, зазначив, що ризики не змінились, однак взагалі не надав жодного аргументування щодо наявності ризиків, жодним чином не довів їх існування.

Стороною захисту були доведені обставини, зазначені в п.п. 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11 ст. 178 КПК України, а саме той факт, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, мав постійну роботу, має постійне місце проживання, судимостей не має, підозри в інших кримінальних правопорушеннях не має, до кримінальної чи адміністративної відповідальності, раніше не притягався.

Захисник зазначає, що наявність підозри в тому, що обвинувачений буде переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, нічим не обґрунтована.

Захисник зазначає, що ОСОБА_7 перебуває під вартою з лютого 2020 року, що виходить за межі розумного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.146, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочинів, у яких він обвинувачується.

Колегія суддів зазначає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 , він може вдатись до спроб переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки йому відомо їх місце проживання, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є цілком обґрунтованими і реально існують.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи захисника стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, міцні соціальні зв'язки, одружений, має постійне місце проживання, оскільки дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованих йому злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

Доводи захисника стосовно того, що справа тривалий час розглядається у суді, колегія суддів не вважає підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки тривалий розгляд справи пов'язаний з її складністю, враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 вересня 2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.146, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України- залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 вересня 2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.146, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4