Справа № 583/4548/21
2/583/1044/21
08 грудня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Зміст позовних вимог.
09.11.2021 року представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи разом, вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП України, тобто грубе порушення правил рибальства, а саме ловили рибу забороненими знаряддями лову, виготовленими із промислових сіткоснастевих матеріалів - сітками з ліски. Під час вчинення вказаного правопорушення відповідачами було добуто наступні водні біоресурси: 2 щуки, 28 карасів сріблястих, 3 сазани, 7 товстолобів, 2 раки, чим заподіяно шкоду рибному господарству України на суму 3910,00 грн. За вчиненні адміністративні правопорушення щодо відповідачів було складено протоколи про адміністративне правопорушення. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.11.2018 року ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та звільнено його від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного. Крім того, постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. В порядку вжиття заходів досудового врегулювання спору відповідачам було направлено претензії, однак на даний час заподіяну шкоду в добровільному порядку вони не відшкодували, відповіді на претензії не надали.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 3910,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, зазначеним в постановах Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.11.2018 року по справі № 583/4906/18 та від 11.12.2018 року по справі № 583/4907/18 на користь держави.
Процесуальні дії у справі.
10.11.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, визнано справу малозначною, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29.11.2021 року вручено копію ухвали про відкриття провадження в справі з копією позову та доданих до нього документів.
03.12.2021 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що вони є членами громадської організації «Охтирське товариство рибалок-любителів» та сплачує відповідні внески. Вилов риби, яку сама громадська організація «Охтирське товариство рибалок-любителів» запустила у ставок є видом спеціального використання водних ресурсів, а не загального використання, тому порядок вилову риби не може регулюватися Правилами любительського і спортивного рибальства, про порушення яких зазначено в протоколі державним інспектором. В протоколах про адміністративне правопорушення на зазначено яким чином проводилося вимірювання сіток, в описі-оцінки не вказано два рибацьких комбінезона з ПВХ. Вважають, що протоколи складено з порушенням норм чинного законодавства, та не доведено їх вину у вчиненні правопорушення.
08.12.2021 року від Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській областінадійшла відповідь на відзив, в якому зазначили, що з постанови Охтирського міськрайонного суду від 29.11.2018 року по справі № 583/4906/18 вбачається, що ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав, при цьому встановлено факт скоєння правопорушення. Дана постанова не оскаржувалася та набрала законної сили. Водойма «Охтирська дамба» в оренді громадської організації «Охтирське товариство рибалок-любителів» не перебуває, відтак на дану водойму поширюється дія Правил любительського та спортивного рибальства, вимоги яких порушили ОСОБА_2 та ОСОБА_1
08.12.2021 року до початку судового розгляду ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю, у підтвердження цьому добровільно сплатив суму завданих збитків на користь позивача в розмірі 3910 грн., про що надав до справи квитанцію від 08.12.2021 року за № 184610026 та сплатив судові витрати в розмірі 1135 грн.
Враховуючи, що від сторін у справі клопотань не надійшло, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не надано, сторони не ініціювали перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст.19, ст.274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивачем відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст.277-279 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В розумінні ч. 6 ст. 279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.
Судом встановлено, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2018 року по справі № 583/4907/18, провадження № 3/583/1550/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.4 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення - гумового човна зеленого кольору , 2 сіток з ліски довжиною 80 м, висотою 3 м, розмір вічка 40х40 мм, 4 сіток з ліски довжиною 80 м, висотою 150 см, розмір вічка 50х50 мм, які згідно приймального акту № 475 від 07.11.2018 року прийняті на склад Рибоохоронного патруля для відповідального зберігання, без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збірв розмірі 352,40 грн. на користь держави. Зі змісту судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 02.11.2018 року близько 01 год. 30 хв. разом з ОСОБА_2 на водоймі «Охтирська дамба», що зарегульована на річці Охтирка та знаходиться біля с. Вербове Охтирського району, за допомогою гумового човна ловили рибу забороненим знаряддями лову, виготовленими із промислових сіткоснастевих матеріалів - сітками з ліски, впіймавши при цьому: щук 2 шт., карасів сріблястих 28 шт., раків 2 шт., сазанів 3 шт., товстолобів 7 шт., загальною вагою 28 кг, заподіявши при цьому збитки рибному господарству України на суму 3910,00 грн., своїми діями скоїв грубе порушення правил рибальства, а саме п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 10).
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.11.2018 року по справі № 583/4906/18, провадження № 3/583/1549/18 звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за малозначністю скоєного (а.с. 9).
Згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В мотивувальній частині постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2018 року зазначено, що суд встановив, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вірно кваліфіковані за ст. 85 ч. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням інших заборонених знарядь лову).
За приписами ст. 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановленихКонституцією України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно ст. 59 Закону України «Про тваринний світ», ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку має право пред'являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу (водних біоресурсів).
Згідно Положення про Державне агенство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №895, Державне агенство меліорації та рибного господарства України (далі - Держрибагенство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
В п.1 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Сумській області в редакції наказу Державного агентства рибного господарства України від 27.07.2019 року № 504, визначено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагенства), діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Сумського рибоохоронного патруля поширюються на Сумську область.
Згідно п.п. 7.4 п. 7 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Сумській області в редакції наказу Державного агентства рибного господарства України від 27.07.2019 року № 504, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідокпорушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
За припсами ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязіособою ,яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, нормами діючого законодавства встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, обов'язок по спростуванню якої покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно вимог ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Системний аналіз ст.ст. 540, 541 ЦК дозволяє зробити висновок, що солідарне зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання. Безумовно, законодавець передбачає виникнення солідарних зобов'язань лише у випадках наявності множинності осіб у зобов'язаннях, як правило, на боці боржника. В ЦК України про солідарні пасивні зобов'язання йдеться, зокрема, у випадку, коли особи, спільними діями або бездіяльністю завдали шкоди потерпілому.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону мають право на загальне і спеціальне використання об'єктів тваринного світу й зобов'язані використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно вимог ст.27 Закону України «Про тваринний світ» в порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (безправа реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
В п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. за №269/3562, встановлено заборону лову водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
За приписами ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.63 Закону України «Про тваринний світ» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, підлягає компенсації в повному обсязі. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6.2, 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011р. №1209. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Відповідно ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.
Згідно ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.
Отже, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем заподіяння шкоди.
Згідно розрахунку сум, що стягуються, наданого Державним агентством меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області, вбачається, що під час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було вилучено:щук - 1 штука, карасів сріблястих - 18 штук, сазанів - 3 штуки, товстолобів - 7 штук, раків - 2 штуки. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування або знищення водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить: за щуку - 340 грн., за карася сріблястого - 17 грн., за сазана - 306 грн., за товстолоба - 255 грн., за рака - 25,50 грн. Таким чином, за незаконне добування 5 щук розмір шкоди становить 680 грн., 28 карасів сріблястих - 476 грн., 3 сазанів - 918,00 грн., 7 товстолобів - 1785 грн., 2 раків - 51 грн. Загальна сума шкоди до стягнення складає 3910,00 грн. (а.с. 11).
На переконання суду вказаний розрахунок суми збитків розрахований згідно Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011р., є вірним, відповідачами не оспорювався.
З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2019 року поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1 направлено претензію № 39.7-15/565, в якій йому було запропоновано добровільно відшкодувати заподіяну шкоду в сумі 3910,00 грн., в місячний строк з моменту отримання вказаної претензії. Також, 15.09.2021 року ОСОБА_2 було направлено претензію № 2-16-17/1191-21 з аналогічною вимогою про погашення в добровільному порядку заборгованість в сумі 3910,00 грн. (а.с. 6,7, 12,13).
Отже, судом встановлена в діях відповідачів наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправність дій, вина, завдання шкоди та безпосередній причинний зв'язок між його діями та збитками, що узгоджується з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р.«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та є підставою для притягнення відповідачів до цивільно-правової відповідальності за спричинені ними збитки.
Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 в добровільному порядку до початку судового розгляду, однак після звернення позивача до суду з вказаним позовом та відкриття судом провадження в справі відшкодував завдану шкоду на користь позивача в розмірі 3910 грн., про що надав суду відповідну квитанцію, тому в задоволенні позову Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області необхідно відмовити.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1135 грн. сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 1135 грн. сплачена ОСОБА_2 на користь позивача добровільно, що підтверджується квитанцією за № 184610032 від 08.12.2021 року, а тому відсутні підстави в цій частині для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 142, 206, 247, 259, 263, 264, 279, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.
Повернути Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства України у Сумській області (юридична адреса вул.Першотравнева,29 м.Суми, код отримувача 41340490) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1135 грн., сплаченого ним при подачі позовної заяви згідно квитанції № 145 (внутрішній номер 173937272) від 19.10.2021 року.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складено 08 грудня 2021 року.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко