Справа № 591/6201/21
Провадження № 2/591/2702/21
09 грудня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А. Я. при секретарі - Устименко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості -
встановив:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості і свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву №б/н від 16 березня 2010 року. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 47500,00 гривень. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов'язання за договором банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, станом на 15.08.2021 року, у загальному розмірі 42149,84 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 39854,10 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2295,74 грн., яку позивач разом судовими витратами просить стягнути з відповідача.
Представник позивача викладені у позові обгрунтування підтримав повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, направивши відзив на позов, в якому виклала свої заперечення проти позову та просила в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити. Суд, дослідивши матеріали справи та встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 16 березня 2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (у зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 відбулось підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. В підписаній ОСОБА_1 . Анкеті-заяві відсутні відомості про зобов'язання банку надати грошові кошти (кредит), не зазначено розміру кредиту та умови кредитування, зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти, розмір кредитного ліміту, умови отримання кредиту, номеру виданої кредитної картки.
Додані банком до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів Банку ОСОБА_1 не підписані.
Також, банком додано до позовної заяви копію Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем 16 березня 2010 року, відповідно до умов якої сторонами були визначені наступні умови надання кредитних коштів: пільговий період до 55 днів; базова відсоткова ставка 2,5% на місяць (або 30% на рік) з розрахунку 360 днів у році на залишок заборгованості; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, що складається із: пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = базова процентна ставка за договором) 30% нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховуються 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн. і більше; штраф за порушення строку платежів по будь-якому із грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів у сумі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.
Крім того, банком додано копію Паспорту споживчого кредиту від 20 травня 2020 року. Однак, сама Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку підписана сторонами 16 березня 2010 року, встановлення кредитного ліміту - 16 березня 2010 року, видача першої картки - 16 березня 2010 року, початок використання коштів - 05 червня 2010 року (згідно розрахунку заборгованості). Доказів того, що зазначений Паспорт споживчого кредиту від 20 травня 2020 року є складовою частиною договору про надання банківських послуг від 16 березня 2010 року позивачем не надано і в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 16 березня 2010 року про такий документ взагалі не згадується. А тому, суд не вважає даний Паспорт споживчого кредиту складовою частиною спірного договору.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором, станом на 15.08.2021 року, становить 42149,84 грн. і складається із: заборгованості за кредитом - 39854,10 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2295,74 грн..
Правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до договірних та насамперед регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України та умовами укладеного ними договору.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язань. Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Зі ст. 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо пред'явленої до стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредита)
За твердженням самого позивача, відповідно до виявленого бажання, відповідачу відкрито один рахунок з встановленим кредитним лімітом у вигляді поновлювальної кредитної лінії на якому обліковується вся заборгованість.
Відповідач останній раз використовувала кредитні кошти на оплату послуг за допомогою застосунку Приват24, 01 березня 2020 року (9,27 грн. з комісією) та в подальшому були лише нарахування по процентам, щомісячній комісії за обслуговування «членський внесок» у розмірі 20 грн., яку банк списував і додавав до тіла кредиту, та погашення заборгованості.
До позовної заяви додано розрахунок заборгованості, який складається з трьох частин, а саме: за період з 16 березня 2010 року по 31 травня 2015 року включно, за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2019 року включно та за період з 01 липня 2019 року по 15 серпня 2021 року включно.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2019 року включно та за період з 01 липня 2019 року по 15 серпня 2021 року включно, позивачем, щомісячно, починаючи з 01 липня 2015 року і до 01 червня 2020 року, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита (підтверджується четвертою колонкою розрахунку заборгованості) на загальну суму 24 874,77 грн..
Такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі, не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.
Отже, станом на 01 червня 2020 року (до цієї дати позивач погашав (списував) відсотки за рахунок кредита і додавав до тіла кредита), заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредита) становила 14979,33 грн. (39854,10 грн. (сума нарахованої та пред'явленої до стягнення заборгованості за тілом кредита) - 24874,77 грн. (сума доданих позивачем до тіла кредита відсотків) ).
Крім того, як також вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, в односторонньому порядку, збільшено розмір погодженої сторонами річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (30,00% на рік) до 2,9% на місяць (34,80% на рік), з 2,9% на місяць (34,80% на рік) до 3,6% на місяць (43,20% на рік).
Матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2,9% на місяць (34,80% на рік) та 3,6% на місяць (43,20% на рік).
Тому, розрахунок позивача нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредита відсотків як договірних є не вірним та спростовується вище зазначеним, що також свідчить про необґрунтованість вимог позивача в цій частині.
Щодо пред'явленої до стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом
З розрахунку вбачається, що позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення, як договірні, відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 3,6% на місяць (43,20% на рік), а саме за період з 01 червня 2020 року по 31 травня 2021 року включно, оскільки до 01 червня 2020 року позивач погашав (списував) відсотки за рахунок кредиту і додавав до тіла кредиту, після 31 травня 2021 року взагалі припинив нараховувати відсотки.
А вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за відсотками за погодженою процентною ставкою 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (30,00% на рік) за інший період, не заявлено, а суд відповідно до статті 13 ЦПК України зобов'язаний дотримуватись принципу диспозитивності цивільного судочинства, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог.
З урахуванням викладеного, розмір процентів, за спірний період розраховується наступним чином: розрахунок 30,00% річних за період з 01 червня 2020 року по 31 травня 2021 року включно (кількість днів - 365) на суму заборгованості 14 979,33 грн.
14 979,33 грн. х 30,00% х 365/360 = 4 556,21 грн..
Разом з тим, згідно розрахунку позивача,за період з 01 червня 2020 року по 15 серпня 2021 року включно,погашено заборгованості на загальну суму 24149,70 грн. (тридцята колонка розрахунку заборгованості «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості»).
Тобто, відповідач повністю сплатив обгрунтовану (доведену) заборгованість за наданим кредитом (тілом кредита) у розмірі 14979,33 грн. та обгрунтовану (доведену) заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 4556,21 грн., а разом 19535,54 грн..
Отже, станом на 15 серпня 2021 року, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) і відсотками за користування кредитом відсутня та наявна переплата, а фактично отримані та використані відповідачем кошти разом з відсотками, в добровільному порядку, повернуті позивачу в повному обсязі.
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази, розрахунки, суд вважає, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити. Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО