Справа 573/2016/21
Номер провадження 3/573/872/21
іменем України
09 грудня 2021 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
09 грудня 2021 року до Білопільського районного суду з відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП України.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 29 листопада 2021 року близько 11 години в м. Білопілля по вул. Торгова площа, 19 ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюнових виробів, в загальній кількості 93 пачки, без акцизного податку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 викладені у протоколі обставини підтвердила. Разом з цим повідомила, що не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначено, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Отже, відповідно до викладених вище положень національного законодавства України, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Сутність правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у протоколі визначена, як здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без акцизного податку. Але диспозиція вказаної статті є бланкетною, тобто, відсилає до інших норм (правил). Тому є обов'язковим посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на конкретні норми (правила), які порушені, яке в даному протоколі відсутнє.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Як вбачається з ч. 15 ст. 15 вказаного Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкт відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, спеціальний - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, суб'єкти підприємницької діяльності, які повинні отримати відповідну ліцензію згідно з Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч вказаним вимогам, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності, зі слів же самої ОСОБА_1 вона не зареєстрована як ФОП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а її дії повинні кваліфікуватися за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність у виді накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Однак, відомості про виручку, одержану від продажу тютюнових виробів, її місцезнаходження в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює накладення такого виду адміністративного стягнення як конфіскація такої виручки.
Також, до матеріалів справи додано протокол огляду місця події від 29 листопада 2021 року, який складено слідчим ВП №1 (м. Білопілля) Бакум Т.М., зміст якого не можливо зрозуміти через нерозбірливий почерк.
Згідно з супровідним листом старшому інспектору черговому ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Дранченку В. направлені вилучені в ході огляду місця події 29 листопада 2021 року цигарки різних марок, проте переконатися в тому, що це саме ті цигарки, які були вилучені в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не можливо через нерозбірливий почерк у протоколі про огляд місця події.
Разом з цим в матеріалах справи відсутні відомості про місце зберігання вилучених цигарок. Крім того, вилучені під час огляду місця події цигарки зазначених марок не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначені протиріччя є перешкодою для встановлення об'єктивної істини в справі.
Також, як зазначалося вище, санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі. Однак, враховуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена кількість вилучених цигарок, їх марка, суд позбавлений можливості вирішити питання, щодо їх конфіскації.
Таким чином, викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відповідає кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 156, 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1 ст. 156 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя