Справа № 573/1344/21
Номер провадження 2/573/372/21
( з а о ч н е )
09 грудня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
05 серпня 2021 року ОСОБА_1 здав на пошту позов до ОСОБА_2 , в якому вказує, що 07 лютого 2021 року остання під розписку взяла в борг у нього 17000 грн. і 2400 доларів США при курсі 27,8-27,98 грн. за 1 долар США, що при середньому курсі 27,88 грн. за 1 долар США еквівалентно 66900 грн., строком до 30 червня 2021 року. Фактично між ними було укладено договір позики. У визначений строк ОСОБА_2 кошти не повернула, на його неодноразові вимоги про повернення коштів не реагує.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 83900 грн. боргу.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 16 серпня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 31 серпня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання по справі на тридцять днів.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 18 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження в справі та призначено її до розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Солошенко Л.Є. не з'явилися, остання подала заяву про розгляд справи без їх участі, позов просить задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 52).
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 46, 49). Про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву не подала.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву не подала, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом і вбачається з оригіналу розписки, наявної в матеріалах справи, 07 лютого 2021 року ОСОБА_2 склала розписку, згідно з якою вона має борг перед ОСОБА_1 у сумі 17000 грн. та 2400 доларів США при курсі 27,80-27,95, який вона зобов'язалася повернути до 30 червня 2021 року (а. с. 53).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків стаття 11 ЦК України визначає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі №154/3443/18.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами існують договірні правовідносини позики, позичальником не виконані зобов'язання перед позикодавцем, кошти, отримані в позику, не повернуті.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обрахована позивачем сума боргу, яку він просить стягнути, становить 839000 грн. і складається з 17000 грн. (прямо зазначених у розписці) + 66900 грн. (гривневий еквівалент 2400 доларів США обрахований за середнім курсом, вказаним у розписці 27,80-27,95, а саме: 2400 доларів США х ((27,8+27,95):2) = 66900 грн.
При цьому суд враховує, що позивач скористався своїм процесуальним правом обрати валюту зобов'язання та пред'явив позовну вимогу щодо стягнення 2400 доларів США в гривневому еквівалентів, що узгоджується з позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі 340/385/17.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 83900 грн. заборгованості за договором позики від 07 лютого 2021 року.
З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 8908 грн. 08 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору (908 грн.) і витрат на правову допомогу (8000 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83900 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот) грн. заборгованості за договором позики від 07 лютого 2021 року, 8908 (вісім тисяч дев'ятсот вісім) грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя -