Справа № 573/596/21
Номер провадження 1-р/573/4/21
08 грудня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
прокурора: Зикунова В.В.,
заявника: Макаренка О.В.,
захисника: Жалковського В.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» заву засудженого ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 03 листопада 2021 року,
26 листопада 2021 року до Білопільського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить роз'яснити ухвалу від 03 листопада 2021 року у справі про застосування строку давності виконання обвинувального вироку, пояснивши зміст її мотивувально-описової частини та надавши відповіді на питання: якою нормою закону або законодавчим актом керувався суд, аналізуючи положення ст. 80 КК України, та яка норма закону передбачає не дослідження доказів під час судового розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив роз'яснити, якими нормами керувався суд при здійсненні наведеного в ухвалі від 03 листопада 2021 року аналізу ст. 80 КК, зазначивши при цьому, що сам зміст даної ухвали є йому зрозумілим.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Жалковський В.Ю., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», позицію свого підзахисного підтримав.
Прокурор Зикунов В.В. проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечував, зазначивши, що оскільки ухвала Білопільського районного суду від 03 листопада 2021 року у справі про застосування строку давності виконання обвинувального вироку відносно останнього переглядається Сумським апеляційним судом, її зміст є зрозумілим.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 вересня 2021 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про включення в строк попереднього ув'язнення строку перебування в ДУ «Сумський слідчий ізолятор» під час перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами з 14 лютого 2019 року по теперішній час на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 03 листопада 2021 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.
Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
У своїй заяві про роз'яснення судового рішення ОСОБА_1 посилається на те, що у мотивувально-описовій частині ухвали суд проаналізував положення статті 80 КК України та зазначив, що під давністю виконання обвинувального вироку треба розуміти закінчення встановлених у законі строків з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, впродовж якого покарання не було застосоване до засудженого і вирок залишився невиконаним. Але при цьому суд не вказав норму закону чи законодавчого акту, на підставі яких дійшов до таких висновків.
Також ОСОБА_1 зазначає, що на початку судового розгляду надав доповнення до заяви по суті справи, в яких просив дослідити обставину часткової нереалізації вироку в частині не відшкодування моральної та матеріальної шкоди, на що не отримав жодної юридичної оцінки.
Ставлячи у своїй заяві питання про те, якою нормою закону або законодавчим актом керувався суд, аналізуючи положення ст. 80 КК України, та яка норма закону передбачає не дослідження доказів під час судового розгляду, ОСОБА_1 фактично висловлює свою незгоду з судовим рішенням.
На даний час ухвала Білопільського районного суду від 03 листопада 2021 року по справі №573/596/21 не набрала законної сили і оскаржується заявником та його адвокатом у апеляційній інстанції, де ОСОБА_1 не позбавлений можливості висловити свої незгоду з нею.
Разом з тим, зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, що вона складена з додержанням вимог, передбачених ст. 372 КПК України, з посиланням на норми чинного кримінального процесуального закону. Дане судове рішення є зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення з огляду на те, що воно не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу його розуміння, мотиви, з яких суд виходив при постановленні своєї ухвали, викладені в доступній для сприйняття формі та їх зрозумілість є очевидною.
Мотиви прийнятої ухвали, і тим більше незгода з нею ОСОБА_2 , не є підставою для її роз'яснення в порядку ст. 380 КПК України або внесення до її змісту будь-яких змін.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на наявність у нього труднощів у розумінні ухвали, яку він просить роз'яснити, мотивувальна та резолютивна частини ухвали сформульовані відповідно до положень ст. 372 КПК України, аналіз самого тексту судового рішення не дає підстав вважати, що його зміст в цілому, чи окремі положення є незрозумілим, або такими, що можуть викликати неоднозначне трактування, а тому визначені кримінальним процесуальним законом підстави для роз'яснення ухвали Білопільського районного суду від 03 листопада 2021 року по справі №573/596/21 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 380 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 03 листопада 2021 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: