Справа 573/1740/21
Номер провадження 3/573/847/21
09 грудня 2021 року суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко О.І., розглянув матеріали, які надійшли з ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Городище, Недригайлівського району Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 листопада 2021 року до суду надійшов протокол щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено, 19 жовтня 2021 року о 13:40 год. в смт Улянівка по вул. Садова ОСОБА_1 керував мотоблоком «Кентавр» без державного номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, що зафіксовано за допомогою технічного засобу відеозапису.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення судових засідань від нього не надходили.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП).
Згідно зі ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність, а на підставі ч. 1 ст. 130 цього Кодексу відповідальність для особи, яка керує транспортним засобом, настає за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Розглянув протокол про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 та документи, що додані до нього, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), при розгляді справ вказаних категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема примітки до ст. 121 КУпАП та п. 1.10 ПДР, згідно яких «під т/з у ст. 121-126, 127-1 128-1, ч. 1 і 2 ст. 129, ст. 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП необхідно розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби» (ст. 121 КУпАП) та «транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів» (п. 1.10 ПДР). При цьому т/з поділяють на механічні та немеханічні. До немеханічних т/з належать ті, які призначені для руху в складі з механічним т/з (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо), а механічний т/з це т/з, що приводиться в рух з допомогою двигуна (трактори, самохідні машини і механізми, тролейбуси та т/з із електродвигуном потужністю понад 3 кВт; даний термін охоплює всі види т/з, які можуть рухатися дорогами загального користування (п. 1.10 ПДР).
Згідно з п. 2.1. ПДР водій механічного т/з повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування т/з відповідної категорії й талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на т/з. При цьому, у свою чергу, водій це особа, яка керує т/з і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування т/з, тимчасовий талон на право керування т/з) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню т/з, перебуваючи безпосередньо в т/з (п. 1.10 ПДР).
До участі у дорожньому русі допускаються т/з, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо т/з згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль, а згідно наказу Держстандарту України № 31 від 25.01.1995 «Засоби транспортні дорожні» затверджено перелік т/з (ст. 29 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно п. 1 примітки додатку до постанови КМУ від 22.12.2010 №1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» (із послідуючими змінами), де визначена класифікація колісних т/з залежно від конструкції, призначення чи особливостей і здійснюється за категоріями, підкатегоріями та класами, «документами, що засвідчують відповідність класифікації колісного засобу, є сертифікат типу, сертифікат відповідності, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, які видані відповідно до законодавства, або інший документ про підтвердження відповідності, що визначає, якій категорії відповідає колісний засіб, виданий уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно законодавства, призначеними Мінінфраструктури».
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2021 року серії ДПР18 № 173978 зазначено, що ОСОБА_1 керував мотоблоком без реєстраційного номеру.
Отже, уповноваженою особою не надано доказів про належність мотоблоку без реєстраційного номеру до т/з відповідної категорії згідно з Законом України «Про дорожній рух» та ПКМУ від 22.12.2010 №1166 (ст. ст. 251, 255 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних дій обов'язковою та необхідною умовою є встановлення факту керування особою саме т/з, а не будь-яким іншим спеціальним механічним пристроєм.
Отже, суду не надано доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 про порушення ним п. 2.5 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Отже, вважаю за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя