Справа № 944/5823/21
Провадження №1-кп/944/1097/21
08.12.2021м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142350000361 від 21.09.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крутнів Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та такому, що фактично проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою , неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 01.09.2021 приблизно о 06.30 годин маючи умисел на таємне заволодіння офіційним документом, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, знаходячись на березі озера, що в с. Ясниська Яворівського району Львівської області, із пакета ОСОБА_6 викрав банківську платіжну картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , яка являється платіжним засобом доступу до банківського рахунку останнього, якою, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 01.09.2021, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 07.37 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 500 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 500 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Окрім цього, 03.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 07.25 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 06.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 21.42 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 08.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Приватбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 21.52 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 10.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 08.19 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 12.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Приватбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 22.37 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 14.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 22.34 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 16.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 21.25 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 18.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись на АДРЕСА_3 поблизу банківського автомату AT «Ощадбанк», призначеного для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів, о 21.30 годин із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію отримання готівкових коштів у сумі 300 гривень з вказаної банківської платіжної картки AT «Ощадбанк», завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 300 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Окрім цього, 21.09.2021 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, повторно, знаходячись в приміщенні магазину «Рукавичка», що знаходиться на вул. Яворівська, 3А в смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області із викраденої банківської платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_6 , знаючи реквізити ідентифікації платіжної системи (пін-код), здійснив операцію розрахунку за придбаний товар в магазині на суму 410,02 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_6 шкоду в розмірі 410,02 гривень, а викраденим, в подальшому, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальних актах, щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував клопотання про розгляд справи у його відсутності, щодо призначення обвинуваченому покарання покладаються на думку суду. Зазначив, що цивільний позов пред'являти не буде.
Прокурор в судовому засідання вказав, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, доведена.
Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Як встановлено у судовому засіданні, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Також судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позицій.
У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників кримінального провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
При цьому, учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, оскільки він, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України та таємні викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.185 КК України та викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 357 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, суворо дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Суд враховує обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, їх наслідки, характер, ступінь їх тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
У відповідності до вимог ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України, відносяться до нетяжких кримінальних правопорушень, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185 КК України, ч.1 ст.357 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Обставини, які пом'якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідно до ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкцій статей за якими він обвинувачується у виді штрафу та 1 року позбавлення волі, з врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.
Крім цього, беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та на переконання суду відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Матеріальну шкоду завдану ОСОБА_6 кримінальними правопорушенням на загальну суму 3310,02 грн. відшкодовано повністю.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 373-374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.357 КК Украни у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю злочинів покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні: банківську платіжну карту АТ "Ощадбанк"№ НОМЕР_1 , яку відповідно до постанови слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 23.09.2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021142350000361 від 21.09.2021 року, після набрання вироком законної сили - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; квитанції у кількості 9 штук, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1