Справа № 445/1617/20
провадження № 3-в/445/17/21
09.12.2021року суддя Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М. В. , при секретарі Бездєтко М.П., заявника ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Золочівського районного суду Львівської області від 19.03.2021 року у справі № 445/1617/20 р. , про скасування постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст.173, 185 КУПАП в Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення, -
В провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Золочівського районного суду Львівської області від 19.03.2021 року у справі № 445/1617/20 р. , про скасування постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст.173, 185 КУпАП в Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
В обґрунтування заяви зазначив, що постановою Золочівського районного суду Львівської області від 29.09.2020 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173, 185 КУпАП. Вказану постанову було оскаржено, внаслідок цього, ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.01.2021 року ,частково було задоволено його апеляційну скаргу, постанову суду від 29.09.2020 року скасовано та направлено в Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції через Золочівський районний суд для належного оформлення. Згодом, 19.03.2021 року, провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст. 173,185 КУпАП, закрито, у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що фактично, постанова Львівського апеляційного суду від 29.09.2021 року залишилась не виконаною. Про цю обставину він дізнався з відповіді начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, де було зазначено, що станом на 02.06.2021 року відсутні відомості про надходження матеріалів справи № 445/1617/20 до їхнього Управління. Вказану обставину він вважає нововиявленою.
У поданій заяві заявник посилається на положення ст. 459 КПК України та зазначає, що є підстави для перегляду рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, які вважає істотними для справи.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримав повністю та дав пояснення, аналогічні змісту письмової заяви, просить її задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи № 445/1617/20 (провадження 3/445/248/21)та справи № 445/1617/20( провадженння 3/44/836/20), приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення -КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення, до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу, застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.
Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019, провадження № 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, а ні можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само, нормами КПК, не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Також, слід зазначити, що постановою Львівського апеляційного суду від 05.11.2021 року, виправлено описку у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 27.01.2021 у справі № 445/1617/20 та постановлено вважати вірним орган, у який необхідно скерувати матеріали провадження стосовно ОСОБА_1 за ст.ст. 173,185 КУпАП - Золочівський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області
Враховуючи викладене, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2021, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 283, 284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ухвалив:
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Золочівського районного суду Львівської області від 19.03.2021 року у справі № 445/1617/20 р. , про скасування постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 173, 185 КУПАП в Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, для належного оформлення за нововиявленими обставинами.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя:М. В. Бакаїм