Справа № 462/8238/21
Іменем України
09 грудня 2021 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 08 листопада 2021 року о 09 год. 18 хв. у м. Львів, вул. Широка буд. 65А вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, який перебував у форменому одязі і під час виконання службових обов'язків, відмовився виконати наполегливі, неодноразово повторені законні вимоги пред'явити документи, що посвідчують особу, при вчиненні особою правопорушення, чим порушив вимоги п.2 ст. 32, п.2 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію», за що передбачена відповідальність ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив, зазначив, підстав для складання оскаржуваного протоколу не було та йому їх не повідомили, у протоколі не зазначено свідків, його не було попереджено про відеозйомку, не роз'яснено його права, розгляд справи здійснено у відсутності адвоката. Просить провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи доходжу висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.
Відповідно п. 2 ст.32 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно п. 2 ст. 62 КУпАП ЗУ «Про національну поліцію» законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні досліджено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №236734 від 08.11.2021 року; протокол адміністративного затримання №130815 від 08.11.2021р.
Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 про те, що йому не роз'яснено підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи та оглянутого судом у судовому засіданні, вбачається, що працівник полії неодноразово та наполегливо повторив ОСОБА_1 вимогу пред'явити документи та вказав, на підставі чого здійснюється така вимога.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено його права.
Незазначення у протоколі свідків, за наявності відеозапису, не є саме по собі підставою для закриття провадження у справі.
Водночас, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Одним із прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право на захист/юридичну допомогу, закріплене в підпункті «с» пункту 3. Воно становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду. Цей пункт статті 6 Конвенції кореспондується зі статтею 59 Конституції та статтею 268 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наполягав на участі адвоката при розгляді справи, однак такий розгляд було здійснено у відсутності захисника.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд з урахуванням встановлених обставин справи, вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
При цьому, суд не бере до уваги та не оцінює в межах розгляду даної справи, доводи ОСОБА_1 про неправомірність заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (адміністративного затримання), а також дій працівників поліції, оскільки такі не є предметом розгляду у цій справі.
Керуючись ст. 247, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.С. Мруць