Справа №443/1004/21
Провадження №2/443/1140/21
іменем України
03 грудня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
представника позивача адвоката Яременка І.О.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади села Жирова в особі Ходорівської міської ради Львівської області, третя особа ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просить: встановити факт родинних відносин а саме те, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Бородчиці Жидачівського району, є рідним братом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Заліски Жидачівського району Львівської області; визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №313 від 21.05.1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Жирівській сільській раді за №180.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого, входило право на земельну ділянку на території Жирівської сільської ради площею 1,90 умовних кадастрових гектари, належне померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059. Згідно довідки Ходорівської міської ради № 246 від 11.04.2018 року, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним за даною адресою проживала у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіту від ОСОБА_3 за даними виконкому Жирівської сільської ради не посвідчувалося. ОСОБА_3 дружини та дітей не мав, а тому найближчими родичами були сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . ОСОБА_6 спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 не прийняла у жоден із передбачених законом способів. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла. Натомість, тітка позивача - ОСОБА_4 і відповідно сестра покійного ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після його смерті, вступивши в управління та володіння спадковим майном (забрала особисті речі покійного, у тому числі документи на спадкове майно), однак юридично спадщину вона не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входив житловий будинок та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_2 . Також у склад увійшло право на земельну ділянку на території Жирівської сільської ради площею 1,90 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059 від 23.05.1997 року, яке вона фактично успадкувала після смерті свого брата ОСОБА_3 , проте юридично не оформила. ОСОБА_4 на випадок смерті залишила заповіт від 25.02.2003 року, посвідчений у виконкому Жирівської сільської ради під №19 в користь позивача. Зазначає, що окрім позивача, інших спадкоємців за заповітом, а також осіб, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_4 - не було. Позивач у визначений законом термін звернувся до державного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4 , внаслідок чого заведено спадкову справу 729/11. 24.05.2013 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 відносно житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .
10.06.2021 року позивач звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 відносно земельної частки (паю), але нотаріус відмовив через відсутність правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що знаходиться на території Жирівської сільської ради, що належала померлій і є спадковим майном. Окрім того позивач зазначає, що немає документів, що можуть підтвердити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
За таких обставин позивач змушений звертатися до суду із вимогами про встановлення факту родинних відносин та вимогою про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
16.07.2021 року через канцелярію суду представником Ходорівської міської ради подано відзив на позовну заяву, згідно якого повідомляє, що беручи до уваги довідку виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 11.04.2018 року №246, з метою всебічного і детального розгляду даної справи та винесення законного рішення просить залучити учасником справи ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_3 , який проживав за даною адресою разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та займався його похоронами і продовжує проживати в даному житловому будинку до тепер.
Ухвалою від 26.08.2021 року залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 . Крім того, в порядку витребування доказів зобов'язано Жидачівську державну нотаріальну контору в особі завідувача в строк до 01 жовтня 2021 року надати до Жидачівського районного суду Львівської областіналежним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №729/2011, яка була заведена Жидачівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.09.2021 року завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою Матусеком В.В. надіслано оригінал спадкової справи №729/2011, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 12.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві. Просив позов задоволити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, згідно поданого відзиву, просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, просив такий задоволити.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Ходорівської міської ради №246 від 11.04.2018 року, де вказано серію свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 06.03.2001 року та актовий запис №10 (а.с. 11).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну ділянку на території Жирівської сільської ради площею 1,90 умовних кадастрових гектари, належне померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №313 від 21.05.1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Жирівській сільській раді 23.05.1997 року за №180, що підтверджується довідкою відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.05.2021 року №29-13-0.22-159/104-21 (а.с.16).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК України (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.
Згідно довідки Ходорівської міської ради № 246 від 11.04.2018 року, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним за даною адресою проживала у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і не встигла оформити своїх спадкових прав на майно та її сином який і надалі продовжує проживати в даному житловому будинку. Заповіту від ОСОБА_3 за даними виконкому Жирівської сільської ради не посвідчувалося (а.с.11).
Оскільки заповіту ОСОБА_3 не залишав то спадкування відбулося за законом.
Стаття 530 ЦК УРСР 1963 року визначає, що при відсутності спадкоємців першої черги, або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частинах: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого, як з боку батька, так і з боку матері (Друга черга).
Згідно ст.549 ЦК УРСР 1963 року, діями, що свідчать про прийняття спадщини є: фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази про те, що ОСОБА_3 мав сестру ОСОБА_4 . Проживав разом із мамою ОСОБА_1 та ним без зареєстрованого шлюбу.
Допитаний як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні дав покази про те, що ОСОБА_3 проживав разом із його мамою без зареєстрованого шлюбу. ОСОБА_4 була рідною сестрою ОСОБА_3 та фактично прийняла спадщину після смерті останнього.
Відтак, матеріалами справи та показами свідків встановлено, що найближчими родичами ОСОБА_3 були сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 не прийняла у жоден із передбачених законом способів. Натомість , тітка позивача - ОСОБА_4 та відповідно сестра покійного ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після його смерті, вступивши в управління та володіння спадковим майном (забрала особисті речі покійного, у тому числі документи на спадкове майно). Однак юридично спадщину не оформила, що також підтверджується витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64750077 від 18.05.2021 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Жирівською сільською радою Жидачівського району Львівської області від 24 серпня 2011 року (а.с.13).
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшло право на земельну ділянку на території Жирівської сільської ради площею 1,90 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059 від 23.05.1997 року, яке вона фактично успадкувала після смерті свого брата ОСОБА_3 , проте юридично не оформила.
За життя ОСОБА_4 25.02.2003 року було складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Жирівської сільської ради народних депутатів за реєстровим №19, згідно якого остання заповіла все своє майно ОСОБА_2 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.10).
Позивач у визначений законом термін звернувся до державного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4 , внаслідок чого заведено спадкову справу 729/11.
З матеріалів спадкової справи №729/2011 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріуса звертався тільки ОСОБА_2 (а.с.1 матеріалів спадкової справи).
24.05.2013 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 відносно житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (а.с.15) та земельної частки (паю) в майні ВАТ «Ходорівське» площею2,18 у мовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Жирівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, належної померлій ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №0159109, виданого 04.10.2011 року Жидачівської РДА, розпорядження голови від 21.05.1997 року за №313 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів за №191 від 04.10.2011 року (а.с.50 матеріалів спадкової справи).
Постановою завідувача Жидачівською ДНК Матусека В.В. №223/02-31 від 10.06.2021 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його тітки - ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що зняходяться на території Жирівської сільської ради, Жидачівського району Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном (а.с.18).
Окрім того позивач не має документів, що можуть підтвердити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Встановлення факту родинних відносин необхідний позивачу для реалізації його спадкових прав.
Суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин, суд приходить до переконання, що матеріалами справи та показами свідків, достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Бородчиці Жидачівського району, є рідним братом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Заліски Жидачівського району Львівської області.
Крім того, згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Водночас, згідно з роз'ясненнями, викладеними Міністерством юстиції України у своєму листі № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна», зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Крім того, п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Наведене, з урахуванням зазначених вище норм ЦК України, а також позицій Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права у порядку спадкування за заповітом щодо спадкового майна.
Враховуючи зазначені норми ЦК України, роз'яснення постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7та листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою.
Позивачка стверджує, що Сертифікат на право на земельну частку пай втрачено.
Доказом того, що покійний ОСОБА_3 отримав право на середню земельну частку, маючи Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059, є довідка відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.05.2021 року №29-13-0.22-159/104-21 (а.с.16).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, в даному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема у зв'язку із тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), яка знаходяться на території Жирівської сільської ради Жидачівського району Львівської області.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Бородчиці Жидачівського району, є рідним братом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Заліски Жидачівського району Львівської області.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №5059, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №313 від 21.05.1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Жирівській сільській раді за №180.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року.
Головуючий суддя С.І Сливка