(заочне)
Справа №439/1338/21
Провадження № 2/439/490/21
09 листопада 2021 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
в складі:
головуючого-судді Петейчука Б.М.,
з участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалив таке рішення.
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс», у якій просить визнати виконавчий напис за № 92692 від 17 листопада 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що 17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис за № 92692, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 22099 від 15 вересня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості у сумі 14 160 гривень.
Позивачка звертає увагу, що в подальшому постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною 04 березня 2021 року на підставі виконавчого напису за № 92692, який виданий 15 вересня 2019 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, відкрито виконавче провадження ВП № 64732283, в процесі виконання якого здійснено звернення на доходи позивачки.
На думку позивачки такий виконавчий напис суперечить законодавству України та є таким, що не підлягає виконанню. Позаяк не визнаючи суми заборгованості за зобов'язанням, на підставі якого вчинено виконавчий напис, між сторонами існує реальний спір. Відтак на момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
08.10.2021 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явився, від представника позивача - адвоката Галушки Василя Васильовича надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від відповідача не надходив відзив.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
За змістом нормативних положень частини 2 статті 247 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами по справі встановлено, що 17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1172 від 29 червня 1999 року, вчинено виконавчий напис за № 92692, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржницею за кредитним договором № 22099 від 15 вересня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості у сумі 14 160 гривень 00 копійок, що підтверджується наданою суду копією Виконавчого напису (а.с. 9).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною 04 березня 2021 року на підставі виконавчого напису за № 92692, який виданий 17 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, відкрито виконавче провадження ВП № 64732283 (а.с. 10).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною у межах виконавчого провадження ВП № 64732283 звернено стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , у межах суми стягнення за виконавчим написом за № 92692 від 17 листопада 2020 року (а.с. 11-12).
Суду надано копію Договору надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22099 від 15 вересня 2019 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» та ОСОБА_1 , а також оферту та акцепт як невід'ємні додатки до вищевказаного Договору (а.с. 5-8).
Щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нормою статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить й Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому, статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Однак нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відтак з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Наведені висновки суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
За змістом положень статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із доказів по справі, позивачка, вважаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконання, посилається на те, що правова природа безспірності такого виконавчого напису, є недоведеною. На думку позивачки між сторонами існує спір стосовно виникнення договірного зобов'язання (договору позики № 22099 від 15 вересня 2019 року), що вже безумовно свідчить про відсутність характеру безспірності.
При вирішення питання по суті, суд виходить із того, що відповідачем та приватним нотаріусом всупереч вимог статті 12, 81 ЦПК України не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування безспірності заборгованості позивачки перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» за кредитним договором № 22099 від 15 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс», за наявності якої було б можливим вчинення оспорюваного виконавчого напису.
У свою чергу відповідач, якому достеменно відомо про наявність спору, який виник між сторонами, будучи наділений процесуальними правами та обов'язками - не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та участь в судовому засіданні з можливістю надання додаткових доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 . Водночас третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович також не надав суду жодних документів, які слугували підставою для винесення ним виконавчого напису від 17 листопада 2020 року за № 92692.
Окрім цього суд зауважує ту обставину, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за № 826/20084/14, залишеної в силі ухвалою вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині:
-зокрема, пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису за № 92692 від 17 листопада 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки учасниками справи не було подано вмотивованого клопотання про скасування застосованого за ухвалою суду від 09 серпня 2021 року заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, то відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України даний захід забезпечення позову продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Щодо стягнення судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 гривень 00 копійок. А також сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Нормою частини 1 статті 141 ЦПК України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У свою чергу позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову на рахунок ОСОБА_2 , що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
Щодо розподілу судових витрат на правничу професійну допомогу.
Доказами по справі встановлено, що представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 здійснював адвокат Галушка Василь Васильович, що підтверджується Договором про надання правової (правничої) допомоги № 04/06/21/1 від 04 червня 2021 року; Ордером про надання правової допомоги серії ЛВ № 137439 від 09 серпня 2021 року (а.с. 21-22).
ОСОБА_1 надані наступні послуги:
-підготовка, підписання та подання позовної заяви. Вартість послуги становить 3 000 гривень 00 копійок.
-гонорар успіху адвокату, у випадку задоволення позовних вимог позивачки у повному обсязі - 3 000 гривень 00 копійок.
Всього позивачкою понесено судові витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 6 000 гривень 00 копійок, що підтверджується Додатком від 06 серпня 2021 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 04/06/21/1 від 04 червня 2021 року (а.с. 20).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивачки ОСОБА_3 та витрати, які були понесені позивачкою за надання таких послуг відповідають та належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає що заявлені вимоги у цій частині підлягають повному задоволенню у загальному розмірі 6 000 гривень 00 копійок, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачкою.
На підставі статтей 87-88 Закону України «Про нотаріат», статтей 15, 16, 18 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 158, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис за № 92692 від 17 листопада 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 22099 від 15 вересня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості у сумі 14 160 гривень 00 копійок, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» на користь держави 908 гривень судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» на користь ОСОБА_1 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи.
Вжиті ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 09 серпня 2021 року заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису за № 92692 від 17 листопада 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 22099 від 15 вересня 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості у сумі 14 160 гривень 00 копійок - скасувати після спливу дев'яноста днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення складено 09.11.2021 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс», код ЄДРПОУ: 39872035, місцезнаходження: Київська область, м. Київ, вул. Червоноармійська, 129.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Сапіго, 6.
Суддя Б.М. Петейчук