Справа № 438/1367/21
Провадження № 2-а/438/25/2021
іменем України
03 грудня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Слиша А.Т.,
при секретарі судового засідання Наминанік О.С.,
з участю представника відповідача Мельника А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориславської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд скасувати постанову №15 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориславської міської ради від 10 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 10 серпня 2021 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бориславської міської ради винесла постанову №15 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскільки відповідач в оскаржуваній постанові вказав, що ОСОБА_1 22.07.2021 о 00 год. 02 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « Galicia bread », що по вул.Коваліва, 33Б в м. Бориславі Львівської області , здійснила продаж алкогольного пива «Чернігівське світле» ємкістю 0,5 літри, неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказані твердження не відповідають дійсності. Факт вчинення адміністративного правопорушення не було доведено у встановленому законодавством порядку.
На підтвердження вищевказаного факту уповноважена особа не надала належні, допустимі та достатні докази, які б дали змогу встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні. А тому Відповідач необгрунтовано встановив обставини даної справи.
Уповноважена особа не зафіксувала вказаний факт відповідно до вимог чинного законодавства України, що унеможливлює отримання достовірної інформації про об'єктивну сторону правопорушення. Крім того, жодних свідків, які б підтвердили, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, не було опитано. Це свідчить про фальсифікацію даних, на підставі яких щодо неї ухвалено оскаржувану постанову.
Слід зазначити, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджене належними та допустимим доказами, а тому має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в матеріалах справи наявна її заява, про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити.
Представник відповідача виконавчого комітету Бориславської міської ради Мельник А.І. у судовому засіданні просив постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориславської міської ради №15 від 10.08.2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 156 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву без задоволення, зіславшись на обставини, викладені у відзиві від 08 вересня 2021 року.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головного управління національної поліції у Львівській області у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою від 10 серпня 2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бориславської міської ради на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Даючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст.156 КУпАП встановлено відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 22.07.2021 року о 00 год.02 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « Galicia bread », що по вул.Коваліва, 33Б в м. Бориславі Львівської області , здійснила продаж алкогольного пива «Чернігівське світле» ємкістю 0,5 літри, неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Адміністративна комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відомості про вчинення адміністративного правопорушення зазначаються у складеному відповідною особою протоколі, при цьому вимоги до його змісту визначені нормами КУпАП.
Так, згідно з ч.2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Пункт 15 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року передбачає, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Разом з тим, суд зазначає, що зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 107556 від 22 липня 2021 року вбачається, що в ньому немає відомостей про вилучення документів, які підтверджують реалізацію пива (фіскального чеку), а також самого пива (алкогольного пива «Чернігівське світле» ємкістю 0,5 літри). Ці докази є необхідними і достатніми для підтвердження операції реалізації алкогольного напою та тютюнових виробів.
Згідно зі ст.265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню поліцейськими.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
Крім того, з аналізу письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 , вбачається, що останній не вказав безпосередньо на позивача як продавця, що реалізувала йому пиво (а.с.30). Зазначив лише в поясненнях, що придбав пиво в міні-маркеті «Galicia bread», не зазначивши місця розташування торгівельного закладу.
Із показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній є дільничним відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області. 22 липня 2021 року проводилось відпрацювання продажу алкогольних напоїв після 22 години. Побачили близько 00 годин візуально знайомого Ястребського, який придбав у торгівельному закладі пиво. Опитали неповнолітнього. Інший поліцейський склав протокол на місці вчинення адміністративного правопорушення. Пояснення у неповнолітнього відібрали пізніше уже у приміщенні підрозділу поліції, оскільки була необхідність запросити представника органу опіки.
Із показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що в присутності свідка, як представника органу опіки та піклування виконавчого комітету у приміщенні підрозділу поліції відібрано пояснення у неповнолітнього ОСОБА_2 відібрано пояснення про придбання пива у торгівельному закладі «Galicia bread». Жодного тиску на неповнолітнього працівники поліції не чинили.
Із оглянутого під час розгляду справи відеозапису, який міститься на оптичному диску, вбачається, що особа йде від торгівельного закладу назустріч працівникам поліції, тримаючи у руках пляшку можливо із вмістом пива. Надає пояснення, що придбала пиво. Відразу працівники поліції, підійшов до торгівельного закладу, не роз'яснивши прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП, починають складати відповідний протокол, надавши можливість особі надати пояснення.
Суд зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
У постанові від 26 квітня 2018 року по справі №338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст.76 КАС).
За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про порушення позивачем правил торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, що призвело до вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, разом з тим судом встановлено, що відповідачем під час розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримано вимог ст.280 КУпАП, не враховано факту неналежного оформлення адміністративних матеріалів, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірено наявність/відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, не витребувано необхідні додаткові матеріали, які б свідчили про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП України, а тому відповідачем не надано, а судом не здобуто належних доказів на підтвердження вчинення вищевказаного правопорушення.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а тому постанова №15 від 10 серпня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 13 600,00 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів відповідача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З урахуванням усіх вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бориславської міської ради неповно встановила обставини справи та прийняла постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України постанова адміністративної комісії підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 454,00 грн, сплачений нею згідно з квитанцією від 20 серпня 2021 року.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориславської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову № 15 від 10 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бориславської міської ради Львівської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13 600,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454, 00 гривень.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: виконавчий комітет Бориславської міської ради Львівської області, місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 42, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22400792;
третя особа: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108833.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2021 року.
Головуючий суддя А.Т.Слиш