Справа №333/2066/21
Провадження № 2/333/2176/21
29 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про відібрання дитини у батька та передання її матері, -
Позивач звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з вищевказаним позовом, який обґрунтовує наступним.
Позивач зазначає, що з 2013 року вона та відповідач по справі ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька - ОСОБА_3 .
З появою доньки ОСОБА_2 , окрім легких наркотичних засобів (коноплі), які він дозволяв приймати собі раніше, почав зловживати алкоголем та приймати важкі наркотичні засоби (амфітамін та маріхуану), ніде не працюючи, для задоволення своїх потреб почав брати кредити у різних банках та фінансових установах, став агресивним до оточуючих та перестав контролювати свої дії, вчиняти по відношенню до позивачки домашнє насильства. Позивачка зазначає, що з огляду на такі дії ОСОБА_2 , вона в 2020 році переїхала жити окремо за адресою: АДРЕСА_1 . З відповідачем вони досягли домовленості, що місце проживання їх доньки - ОСОБА_3 буде визначене з матір'ю, а участь ОСОБА_2 у вихованні доньки була визначена безперешкодною з однією лише умовою не перебування в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Однак в листопаді 2020 року ОСОБА_2 , взявши доньку для спілкування з нею, відмовився повертати доньку, внаслідок чого вона була змушена звернутися до голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району для визначення місця проживання дитини, розпорядженням якого на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 23.12.2020 року (протоколу № 24) місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначене з позивачем. Проте, ОСОБА_2 відмовляється виконувати вищезазначене розпорядження, тримає дитину за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , не водить її у дитячий садок та до лікаря, не забезпечує повноцінний розумовий розвиток дитини, не надає можливості їй, як матері, спілкуватися з дитиною, та більш того присилає їй фото окривавленої нижньої білизни дитини та соски.
Позивач вважає, що залишення 2-річної дитини з батьком, який вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, непрацюючого, керуючого транспортним засобом за умов позбавлення права на керування таким, визнаного винним у скоєні тяжкого злочину та маючого відкрите виконавче провадження по стягненню кредитних коштів, узятих під великий відсоток, є небезпечним для життя, здоров'я і морального виховання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд, відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення його батьківських прав, та передати її матері - ОСОБА_1 ,. ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2021 р. задоволена заява позивача та забезпечено цей позов шляхом визначення,до винесення судом першої інстанції рішення по цій цивільній справі, місця та час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : - щотижня у будні дні: з 10:00 год. кожного вівторку до 10:00 год. кожної п'ятниці; - щомісячно у вихідні дні з 10:00 год. кожної першої суботи до 20:00 год. кожної першої неділі та з 10:00 год. кожної третьої суботи до 20:00 год. кожної третьої неділі та, коли випадає п'ята субота, з 10:00 год. кожної п'ятої суботи до 20:00 год. кожної п'ятої неділі. Зобов'язано батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у вищевказані дні, визначені для побачень.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2021 р. відкрито провадження по цій справі та призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, за підстав, зазначених в позові.
Відповідач в судовому засіданні відносно обставин, викладених в позові, та задоволення позовних вимог не заперечував. Відзиву на позов не надавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, рішення просить ухвалити в інтересах дитини.
Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.
З 2013 р. по 2020 р. сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, дана обставина не заперечувалась сторонами.
Сторони по справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
З довідки Дошкільного навчального закладу №194 «Кобзарик» від 03.11.2020 р. вбачається, що дитина ОСОБА_3 є вихованкою цього закладу з 01.09.2020 р.
17.11.2020 р. позивачка звернулась до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району із заявою про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , оскільки після припинення фактичних шлюбних відносин, батько дитини забрав доньку і не повертає їй.
23.11.2020 р. позивачка звернулась до Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про те, що відповідач по справі утримує їх дитину за місцем свого проживання, що підтверджується копією талону-повідомлення.
Розпорядженням голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 28.12.2020 р. було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 .
15.03.2021 р. позивачка повторно звертається із заявою до відділу поліції із заявою, про те, що відповідач не віддає їй доньку ОСОБА_4 , що підтверджується копією талону-повідомлення.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував обставини, заявлені позивачкою, що з листопада 2020 р. спільна дитина сторін - ОСОБА_3 мешкає з відповідачем, без згоди на це матері дитини, і те, що він не виконує вищевказане розпорядження голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району щодо визначення місця проживання дитини.
З термінового припису від 15.11.2019 р., постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 р. по справі №333/7004/19 вбачається, що відповідач відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля, за що був притягнений до адміністративної відповідальності. Також в 2019 р. відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2021 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
Згідно з Акту обстеження умов проживання за місцем проживання матері дитини, а саме, за адресою: АДРЕСА_4 , складеного Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 15.10.2021 р., встановлено, що для дитини - ОСОБА_3 , є все необхідне - місце для сну, дитячі речі, одяг та взуття по сезону, необхідні меблі. Стосунки, традиції сім'ї родинні.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання за місцем мешкання батька дитини, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , складеного Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 27.10.2021 р., встановлено, що для дитини створено всі необхідні умови для її виховання, розвитку та відпочинку. Під час здійснення виходу в родину батька дівчинки він повідомив, що наразі між ним та його колишньою дружиною ніяких спорів та непорозумінь щодо виховання спільної доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає. Також ним було зазначено, що не зважаючи на визначений йому судом графік побачень з донькою (ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2021 р. № 333/2066/21), він та його колишня дружина домовляються про додаткові дні та часи, коли ОСОБА_3 може бути за адресою проживання батька дитини, її бабусі, та дідуся. Відносно наявного позову про відібрання дитини вважає, що він наразі є недоцільним, оскільки між ними - батьками досягнуто спільної згоди відносно виховання малолітньої доньки.
Згідно висновкуРайонної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як органу опіки та піклування, від 18.11.2021 р., орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та передати її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України).
Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та перераховує, що може бути способами захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 Сімейного кодексу України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Частиною першою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (частина перша статті 161 СК України).
У відповідності до статті 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Враховуючи, що у встановленому законодавством порядку, а саме, вищевказаним розпорядженням органу опіки та піклування від 28.12.2020 р. було визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з її матір'ю - позивачем по справі, і відповідач не виконав вимоги даного розпорядження, без згоди матері змінив місце проживання дитини і до теперішнього часу не повернув дитину матері, суд приходить до висновку, що даний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про відібрання дитини у батька та передання її матері, - задовольнити повністю.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення його батьківських прав, та передати її матері - ОСОБА_1 ,. ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 09.12.2021 р.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя І. Й. Наумова