09 грудня 2021 року Справа № 160/15905/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
08.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 12320,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг в загальній сумі 12320,87 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов'язань нарахований контролюючим органом самостійно. Відповідач в добровільному порядку не погашає податковий борг. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути наявний у відповідача податковий борг.
10.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
На виконання вимог ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України Дніпропетровським окружним адміністративним судом було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 , з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
06.10.2021 року від відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит відповідно до якої вказано, що місце проживання ОСОБА_1 .
Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу місця проживання відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
27.11.2021 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», який долучений до матеріалів справи.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Будь-яких клопотань та відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надходило, причин поважності його неподання також не повідомлено.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19.11.2001 року був зареєстрований фізична особа-підприємець та перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно відомостей ЄДРПОУ та наданих позивачем реєстраційних даних платника 27.03.2019 року підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено за власним рішенням, запис 1904620700607.
Згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Згідно з пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідно до положень пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Згідно з пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Відповідно до пп. 11.18 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків зборів» від 09.12.2011 №1588 зняття обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків контролюючих органах здійснюється такому порядку:
-державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання;
-врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється порядку, визначеному Податковим кодексом України;
-після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки податків від провадження підприємницької діяльності, установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключено доходи від проведення підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання таких зобов'язань, тобто не звільняє від обов'язку погасити податковий борг, який виник за час здійснення підприємницької діяльності, оскільки у відповідності до пп.97.4.3 п.97.4 ст. 97 Податкового кодексу України особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа.
Отже, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання, в тому числі щодо погашення наявної заборгованості, не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що контролюючим органам надано право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Таким чином належним відповідачем у справі є фізична особа - платник податків ОСОБА_1 .
В інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 12 320,87 грн., заборгованість по єдиному податку фізичних осіб.
Відповідач у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у відповідача виник податковий борг в сумі 12320,87 грн., по єдиному податку фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 12 320,87 грн., згідно:
- заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №4906/10 від 20.01.2012 року на загальну суму 5 625,29 грн., терміни сплати відповідно: - 20.08.2018 року на суму 143,09 грн.; - 20.09.2018 року на суму 744.60 грн.; - 20.10.2018 року на суму 744,60 грн.; - 20.11.2018 року на суму 744,60 грн.; - 20.12.2018 року на суму 744,60 грн.; 20.01.2019 року на суму 834,60 грн.; - 20.02.2019 року на суму 834.60 грн.; - 20.03.2019 року на суму 834,60 грн.
- податкового повідомлення-рішення №0017485150 від 12.06.2019 року термін сплати 09.07.2019 року на суму 6 039,50 грн. ;
- податкового повідомлення-рішення №00175251 50 від 12.06.2019 року термін сплати 09.07.2019 року на суму 656,08 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Так, судом встановлено, що позивачем було сформовано податкову вимогу №669-51 від 08.11.2018 року на суму 1632,29 грн., яка була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення. Згідно інтегрованої картки податковий борг відповідача погашений не був, у зв'язку з чим нова вимога не надсилається.
Докази оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги у суду відсутні.
Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 12320,87 грн.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 12320,87 грн. (дванадцять тисяч триста двадцять гривень вісімдесят сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв