09 грудня 2021 року Справа № 160/16751/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427; адреса: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) викладене у вигляді листа від 27.08.2020 року №0400-0306-8/72730 яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 22 червня 1999 року Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427; адреса: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094), яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 22 червня 1999 року Бабушкінським РВ ДУГУ УМВС України в Дніпропетровській області) пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427; адреса: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 22 червня 1999 року Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, з моменту звернення ОСОБА_1 до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах а саме з 21.08.2020 року, з зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоду роботи з 17.02.1999 року по 02.09.2007 року включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 12.08.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1. Проте, листом від 27.08.2020р. за №0400-0306-8/72730 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Вважаючи відмову такою, що винесена неправомірно, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
03.02.2021р. та 16.02.2021р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.04.1994 по 13.04.1998 у зв'язку з тим, що печатка не простежується та невірно надана довідка. Згідно наданих документів загальний стаж роботи позивача становить 17 років 4 місяці 18 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/16751/20, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20.
03.12.2021р. до суду надійшла заява представника позивача про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року поновлено провадження у справі.
Станом на 09.12.2021р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті від сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Заявою за призначенням/перерахунком пенсії від 21.08.2020р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з проханням призначення пенсію за вислугу років.
Листом вих.№0400-0306-8/72730 від 27.08.2020р. «Про відмову в призначені пенсії» Відділ з питань призначення пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії за віком Список №1, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
У листі зазначено, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних КМ України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2012 року по 31 березня 2021 року - не менше 18 років у жінок.
Також вказано, що вік на дату звернення 46 років та неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.04.1994 по 13.04.1998 у зв'язку з тим, що печатка не простежується та невірно надана довідка.
Листом від 01.10.2020р. №19343-19733/Б-03/8-0400/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло звернення позивача з питань визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах, та повідомило про те, що згідно із записами трудової книжки з 17.02.1999 позивач працювала в цеху підготовки сировини прибиральницею виробничого приміщення, з 27.01.2000 по 02.09.2000 в цеху підготовки сировини водієм навантажувача. Згідно із копією довідки від 20.12.2012 №449, яка видана ВАТ «Дніпрошина», позивач в період з 17.02.1999 по 15.01.2003 працювала прибиральницею виробничих приміщень, водієм навантажувача з повним робочим днем, з 16.01.2003 по 02.07.2007 водієм навантажувача з повним робочим днем у шкідливих умовах праці за Списком №1. Документи про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві та перелік атестованих робочих місць не надані. Оскільки, записи в трудовій книжці та довідці про підтвердження пільгової роботи містять розбіжності та відсутні документи про результати проведення атестації робочих місць, період роботи з 17.02.1999 по 02.07.2007 не може бути враховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також зазначено, що право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно заяв від 28 квітня та 21 серпня 2020 року відсутнє, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідного віку, та до загального стажу можливо зарахувати період роботи з 01.04.1994 по 13.04.1998 з урахуванням архівної довідки від 07.07.2020 №275.
Вважаючи протиправною, викладену в листі відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Так, відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 року та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункт «а» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року. Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Отже, з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.
Відносно позивача, правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.
Тому твердження відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є безпідставними.
Щодо тверджень відповідача про відсутність пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» №37801/97 від 1 липня 2003 року вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи те, що відмова в призначені пенсії, викладена у формі листа вих.№0400-0306-8/72730 від 27.08.2020р. не містить жодного обґрунтування щодо відсутності у позивача саме пільгового стажу, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вищезазначеного принципу прийняття рішення, внаслідок чого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у формі листа від 27.08.2020 року №0400-0306-8/72730 «Про відмову в призначені пенсії» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, а також зазначення у листі від 01.10.2020р. №19343-19733/Б-03/8-0400/20 обставин заперечення права позивача на призначення пільгової пенсії, якими не обґрунтоване рішення про відмови у призначенні пенсії викладене у формі листа від 27.08.2020 року №0400-0306-8/72730, суд дійшов висновку, що задоволення повністю позовних вимог про зобов'язання призначити пільгову пенсію, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 21.08.2020р.
Разом з тим, суд вважає необхідним залишити без задоволення позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427; адреса: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 22 червня 1999 року Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, з моменту звернення ОСОБА_1 до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах а саме з 21.08.2020 року, з зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоду роботи з 17.02.1999 року по 02.09.2007 року включно, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Як зазначалось вище, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача за призначенням / перерахунком пенсії від 21.08.2020р. прийнято рішення про відмову в призначені пенсії у формі листа вих.№0400-0306-8/72730 від 27.08.2020р., що виключає обставини бездіяльності відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 241, 243, 246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 , викладену у формі листа вих.№0400-0306-8/72730 від 27.08.2020р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 21.08.2020р.
В задоволені інших вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко