08 грудня 2021 року Справа № 160/18155/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.10.2021 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №2649006554 від 16 серпня 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в зарахуванні періоду роботи з 22.09.1994 року по 26.04.21 рік до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 25 років, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , період роботи з 22.09.1994 року по 26.04.2021рік з урахуванням фактично відпрацьованих днів у шкідливих умовах по виборці (в період з 22.09.1994р. по 31.12.2007р. відпрацьовано в шкідливих умовах: 13р. 3м. 9д. В період з 01.01.2008р. по 25.04.2021р. відпрацьовано по виборці: 2008р.- 9м. 5д., 2009р.- 6м. 23 д., 2010р.- 11м. 10д., 2011р.- 10м. 14д., 2012р.- 10м. 29д., 2013р.- 9м. 1 Ід., 2014р.- 11м. 11д., 2015р.- 10м. 24д., 2016р- 10м. 21д., 2017р.- 11м. 11 д., 2018р.- 11м. 23д., 2019р.- 11м. 18д., 2020р.- 11м. 13д., 2021р.-3м. 20д. Загалом відпрацьовано у шкідливих умовах - 25р. 0м. 2д.) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 25 років, відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 09 серпня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на посадах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на пільговий стаж та заробив право на призначення пенсії. 16.08.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 2649006554. В обґрунтування відмови про призначення пенсії відповідач зазначив про відсутність необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленого законодавством порядку. Вважаючи таку відмову протиправною та необґрунтованою позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
03.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що комісією з питань призначення пенсій при Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області було в повному обсязі та відповідно до норм чинного законодавства розглянуто документи, подані ОСОБА_1 , про що винесено відповідне рішення. Вказує, що зазначені періоди роботи позивача неможливо зарахувати до пільгового стажу (незалежно від віку) оскільки зазначена професія відноситься у відповідні періоди до Списку № 1 ( з 22.09.1994р. по червень 2020р.) та до Списку № 2 ( з липня 2020р. по 26.04.2021р.), що підтверджується багатьма документами. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 09.08.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України № 1058.
16.08.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 2649006554.
В рішенні № 2649006554 від 16.08.2021р. вказано наступне:
«Необхідний пільговий стаж, визначений ч. 3 ст. 114 Закону становить 25 років.
Пільговий стаж особи 0 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
Зарахувати пільговий стаж з 22.09.1994р. по 26.04.2021р. не можливо, оскільки надана довідка від 26.04.2021р. № 170 містить розбіжності з трудовою книжкою, а саме, в трудовій книжці є запис, що за результатами атестації робочих місць ( наказ від 16.06.2020р. № 560) підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Також, не надане доручення на право підпису пільгової довідки на в.о. директора з персоналу та соціальних питань.
За результатами акту перевірки від 21.07.2021р. № 3013/0400-011004-09 встановлено, що запис у трудовій книжці відповідає первинним документам.
Додатково: необхідно виправити акт перевірки, оскільки допущена помилка щодо переведення на іншу роботу з 22.09.1992 ( дата зарахування на роботу 18.08.1994р.)»
ОСОБА_1 19.08.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо роз'яснення винесеного рішення.
01.09.2021 року листом № 30493-26129/К-01/8-0400/21 позивача повідомлено про розгляд його звернення та вказано наступне:
«За документами, наданими до заяви від 09.08.2021р. про призначення пенсії на пільгових умовах, Ваш страховий стаж, зарахований по 30.06.2021р., складає 31 рік 5 місяців 26 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений частиною третьою статті 114 Закону № 1058, відсутній.
Період роботи з 22.09.1994р. по 26.04.2021р. зарахувати до пільгового стажу немає підстав, оскільки в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи, від 26.04.2021р. № 170, виданій ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», зазначено, що у період з 22.09.1994р. по 31.03.2008р. Ви працювали на посаді «Водія всіх марок дизельних автомобілів автоколони № 2 технологічного автотранспорту , зайнятого на вивезені гірничої маси із кар'єру», з 01.04.2088р. по 31.12.2020р. - на посаді «Водія автотранспортних засобів автоколони № 2 технологічного автотранспорту, зайнятого на вивезенні гірничої маси із кар'єру», що не відповідає чанним на період роботи спискам (натомість за списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994р. № 2020 розділом ІV передбачена посада «водії вантажних автомобілів, зайняті на вивезенні гірничої маси»), а також даними Вашої трудової книжки серії НОМЕР_2 .
За звітністю підприємства в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявні відомості про спец стаж за списком № 2 у період з 01.07.2020р., тому неможливо зарахувати цей період до пільгового стажу відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058.
Також .у вказаній довідці зазначено, що Ви були зайняті повний робочий день в кар'єрі з видобутку руди глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено частиною третьою статті 114 Закону № 1058 за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202.
В трудовій книжці є запис, що за результатами атестації робочих місць( наказ від 16.06.2020р. № 560) підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, що також підтверджено результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії ( акт перевірки від 21.07.2021р.) .
Крім того, Вами не було надано документу, що підтверджує право підпису пільгової довідки виконуючим обов'язки директора з персоналу та соціальних питань.»
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.08.2021 року № 2649006554 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 29.04.1991р., що містить наступні записи:
-29.04.1991р. прийнятий тимчасово слюсарем 3го розряду по ремонту автомобілів на час проходження виробничої практики. Наказ № 17-к від 29.04.1991р.;
-01.07.1991р. звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики. Наказ № 25-к від 01.07.1991р.;
-01.09.1989р. зараховано до числа учнів технікуму на спец. Експлуатація автомобільного транспорту. Наказ № 145 від 04.08.1889р.;
-01.03.1992р. відраховано з числа учнів технікуму у зв'язку з закінченням навчання. Наказ № 40 від 28.02.1992р. Диплом ПТ № 775263 рег. 14515, видано 25.02.1992р.;
-31.03.1992р. прийнятий водієм 3го класу до Широківського районного виробничого об'єднання «Агропромтехніка». Наказ № 16-к від 31.03.1992р.;
-18.05.1992р. звільнений по п. 3 ст. 36 КЗпП УССР у зв'язку з призивом до лав Радянської армії. Наказ № 25-к від 18.05.1992р.;
-13.06.1994р. прийнятий водієм в РПП «Агропромтехніка» водієм на всі види автомобілів. Наказ № 33-к від 06.06.1994р.;
-10.08.1994р. звільнений за ст. 38 КЗпП УССр за власним бажанням. Наказ № 46-к від 08.08.1994р.;
-28.05.1992р.-28.03.1994р. служба в Армії. в/к НУ № 9431110;
-18.08.1994р. прийнятий в цех технологічного автотранспорту слюсарем по ремонту автомобілів 4 розряду до Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Наказ № 804 від 18.08.1994р.;
-22.09.1994р. переведено в цеху технологічного автотранспорту водієм всіх марок дизельних автомобілів зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси ( руди, породи) із кар'єру глибиною 150м. та більше, Водій 2 класу. Наказ № 1200 від 22.09.1994р.;
- За результатами атестації робочих місць, по умовам праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1. Наказ № 660 від 05.10.1994р., № 566 від 03.09.2004р.;
-01.04.2008р. переведено в цеху технологічного автотранспорту водієм автотранспортних засобів, зайнятий повний робочий день на вивозі гірничої маси з кар'єру. Водієм 2 класу. Наказ № 479 від 31.03.2008р.;
-За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Наказ № 856 від 03.09.2004р. Наказ № 912 від 01.09.2009р.;
-27.11.2008р. присвоєно кваліфікацію водія 2 класу. Наказ 9756 від 27.11.2008р.;
- За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Наказ № 556 від 14.08.2014р.;
- За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Наказ № 560 від 16.06.2020р.
-30.09.2021р. працює по теперішній час. Фахівець по роботі з персоналом.
Крім наявних записів у трудовій книжці позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу надано довідку Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» уточнюючу особливий характер роботи та умов праці № 170 від 26 квітня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті ( перетворений в приватне акціонерне товариство, протокол № 1 від 28.04.2016р.) у виробництві «гірничі роботи» з 22.09.1994р. по 31.03.2008р. в якості водія всіх марок дизельних автомобілів автоколони № 2 цеху технологічного автотранспорту, зайнятого на вивезенні гірничої маси з кар'єру.
З 01.04.2008р. по теперішній час в якості водія автотранспортних засобів автоколони № 2 цеху технологічного автотранспортного , зайнятого на вивезенні гірничої маси з кар'єру.
У зазначений період був зайнятий повний робочий день в кар'єрі з видобутку руди глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено пунктом 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою КМУ № 2020 ,розділом IV від 31.03.1994р.
Довідка видана згідно особової картки ф. Т2, штатного розкладу, розрахункових відомостей, наказів про прийом, переміщення за 1994-2021р.р. картки обліку фактично відпрацьованого часу за 2008-2021р.р.
Також до матеріалів справи надано довіреність від 28.12.2020р. № 18/7619, якою ОСОБА_2 надано повноваження на час виконання обов'язків директора по персоналу та соціальних питань Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Надані довідки та виписки у їх сукупності кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані довідки, тобто складені у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду його роботи з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року та період з 16.06.2020р. по 26.04.2021 р. за списком № 2 у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи зараховувати періоди роботи позивача з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року за Списком № 1 та період з 16.06.2020р. по 26.04.2021 р. за списком № 2 у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком № 2, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 серпня 2021р. суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування спірного періоду роботи з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року за Списком № 1 та періоду з 16.06.2020р. по 26.04.2021 р. за списком № 2 у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року за Списком № 1 та період з 16.06.2020р. по 26.04.2021 р. за списком № 2 у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» є протиправними.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №2649006554 від 16 серпня 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в зарахуванні періоду роботи з 22.09.1994року по 26.04.2021 року до пільгового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до пільгового стажу період роботи з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року за Списком № 1 та період з 16.06.2020р. по 26.04.2021 року за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування періоду роботи з 22.09.1994 року по 16.06.2020 року за Списком № 1 та періоду з 16.06.2020р. по 26.04.2021 р. за списком № 2 у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00грн. (дев'ятсот вісім грівень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук