Справа № 610/3469/21
Провадження № 2/610/1052/2021
09.12.2021 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/3469/21 (провадження № 2/610/1052/2021) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
10.11.2021 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Новікова А.І., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 53519, вчинений 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Позовна заява обґрунтована тим, що у провадженні приватного виконавця Амельченка В.П. перебуває виконавче провадження № 663040428 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованості в сумі 24987,24 грн на підставі виконавчого напису № 53519, вчиненого 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М про який вона дізналась у серпні 2021, коли отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 66340428. До отримання листа з зазначеною вище постановою вона не знала про примусове стягнення її боргу за кредитним договором і що сам борг перейшов до відповідача. Жодного повідомлення (вимоги), як і інформації про розрахунок сум заборгованості, про порушення зобов'язань за кредитним договором не отримувала. Їй невідомо, на підставі якого саме боргу (кредитного договору, займу чи інше) вчинено відповідний виконавчий напис та відкрите відповідне виконавче провадження. Запит про отримання копії первинного документу на підтвердження наявності боргу у неї, станом на дату подання позовної заяви до суду, лишився без відповіді. Просить суд врахувати положення законодавства, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства, не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» та таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з пред'явленням позову ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою від 11.11.2021 задоволено, зупинене стягнення у виконавчому провадженні № 66340428, що здійснює приватний виконавець Амельченко В.П. за виконавчим написом № 53519 від 21.05.2021, що видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 24987,24 грн.
Ухвалою судді від 12.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06.12.2021 представником відповідача подано відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що 30 вересня 2016 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Позивачем було укладено Кредитний договір № С02.191.72390. 02 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 12/89, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов'язків АТ «Ідея Банк» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за Кредитним договором № 002.191.72390 від 30 вересня 2016 року. Вважає, твердження Позивача, щодо не укладення цивільно - правових угод з Відповідачем, хибними, надуманими та необґрунтованими, тому що заміна кредитора у зобов'язанні прямо передбачена законодавством, не впливає на характер, обсяг і порядок виконання Позивачем своїх обов'язків, не погіршує становище Позивача, не зачіпає її інтересів та здійснюється без її на те згоди. 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 53519, щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 24987,24 грн. Посилаючись на ст. 18 ЦК України, Закон України «Про нотаріат», Постанову Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, вважає, що ним виконано вимоги передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: 1) Оригінал кредитного договору та Розрахунок заборгованості за кредитним договором, а отже виконавчий напис, вчинений 21 травня 2021 року приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 53519, щодо стягнення з Позивач на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 24987,24 грн. не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, вважає безспірною.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача понесених Позивачем судових витрат (у тому числі витрат на правову допомогу) зазначив, що дана вимога є незаконною та необгрунтованою, оскільки позовна заява не містить жодного обгрунтування або посилання щодо суми витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, до матеріалів позовної заяви, яка надійшла на адресу Відповідача, недодано копії документів які відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, більш того Позивачем не надано договору про надання правової допомоги, жодного платіжного доручення чи квитанції в підтвердження оплати правової допомоги. які б були оформлені у встановленому законом порядку, також, відсутній детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу, а отже, суд не має підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача - адвокат Новікова А.І. подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу за відсутності позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлялися, причини неявки суду не повідомили, заяв або клопотань від них не надходило.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру нотаріусів, приватний нотаріус Остапенко Є.М. тимчасово не діє.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. від 02.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66340428 з примусового виконання виконавчого напису № 53519, виданого 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» суми заборгованості у розмірі 24987,24 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11386,33 грн.; 13550,91 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн. (а.с. 10).
Постановою у ВП № 66340428 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. від 31.08.2021 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого напису № 53519, виданого 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» суми заборгованості у розмірі 24987,24 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11386,33 грн.; 13550,91 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн. (а.с. 11).
На підставі свідоцтва про шлюб, зареєстрованого 31.10.2020 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після державної реєстрації шлюбу змінено на - « ОСОБА_3 », про що складено відповідний актовий запис № 5101, що підтверджується копією паспорта громадянина України - ОСОБА_4 (а.с. 7, 9).
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу наведених вище норм можна зробити такі висновки.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в цивільній справі № 569/8884/17 (провадження № 61-48189св18).
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Аналізуючи зазначене вище, виконавчий напис може бути вчинений за наявності одночасно двох умов, а саме: з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років та підтверджено безспірність заборгованості.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Таким чином, нотаріусом не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.
Зважаючи на викладене, суд робить висновок, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості.
Відповідачем не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивача заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за кредитним договором у вказаному розмірі.
Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов'язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме товариство, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.
Крім того, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, на час розгляду справи редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів у разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору.
З огляду на викладене, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про задоволення позову.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Позивачем у зв'язку з розглядом даної справи понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги, укладеного 30.07.2020 між адвокатом Новіковою А.І. та клієнтом ОСОБА_2 , актом виконаних робіт, квитанцією про оплату ОСОБА_1 3500,00 грн за виконання вказаного договору про надання правової допомоги. Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 3500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 908,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову - 454,00 грн (а.с. 1, 20). У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 53519 від 21.05.2021, вчинений 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1362,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Третя особа-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа-2: Приватний виконавець Амельченко Віталій Петрович, місцезнаходження: 61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, поверх 1.
Суддя В.М. Тімонова