ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 грудня 2021 року Справа № 923/1282/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗДОБИЧ", м. Київ
до відповідача: Відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, м. Нова Каховка, Херсонська область
про стягнення заборгованості в сумі 33565,11 грн.
сторони не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗДОБИЧ" (код ЄДРПОУ 41055889, місцезнаходження: 02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, оф. 8) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 02146682, місцезнаходження: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Історична, буд. 5) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 33 565 гривень 11 копійок.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті за товар не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.09.2021 відкрито провадження у справі № 923/1282/21, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначена ухвала була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом (з повідомленням) та отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За таких обставин, представники сторін належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано до суду. На момент розгляду даної справи по суті в матеріалах справи відсутні заяви, клопотання відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При ухваленні рішення у даній справі суд враховує наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст.9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008 № 01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".
Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу строком понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗДОБИЧ" та Відділом освіти Новокаховської міської ради (далі - Відповідач/Споживач) було укладено Договір № 5 від 06.01.2021р. (далі -Договір).
Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір поставки є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п.1.3 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачеві для забезпечення потреб об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальникові вартість спожитої електричної енергії (далі - Товар).
Відповідно до п.1.7 Договору, прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить - 618 888 кВт/год.
Згідно п.2.3. Договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.3.1 Договору, загальна сума Договору становить 1 689 563,95 грн. (один мільйон шістсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 95 копійок), у т.ч. ПДВ - 282 403,32 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста три грн. 32 коп.).
Відповідно до п.2.1 Договору, ціна за одиницю Товару, що передається Постачальником Споживачеві за даним Договором, становить 3,202824 грн. за 1 кВт. (три гривні 202824 коп.) у тому числі:
- ціна електричної енергії - 2,37509 грн.;
- тариф на послугу з передачі електричної енергії 0,29393 грн.;
- податок на додану вартість - 0,533804 грн.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначається п.2.2 даного Договору відповідно до обраної Споживачем комерційної пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що ціна за одиницю електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно п. 4.4 Договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.4.5 Договору).
Пунктом 4.6 Договору встановлено, що оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.4.7 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, рахунок за спожиту електричну енергію оплачується не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п.8.15 Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати вчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.9.1 Договору, Постачальник має право отримувати від Споживача плату за спожиту електричну енергію.
З огляду на вищевикладене, Відповідачем взято на себе зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії, а Постачальник має право отримувати повну оплату вартості електричної енергії на умовах, строки та порядку передбачені Договором.
На виконання умов Договору, Позивач здійснив постачання електричної енергії на об'єкти Відповідачу, однак, Відповідач, всупереч п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп.2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також умовам Договору не здійснює в повному обсязі плату за спожиту електричну енергію.
Враховуючи відсутність повної оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2021- 08.08.2021, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 33 565, 11 грн.
Матеріали справи містять підписаний між сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2021 по вересень 2021 р. на суму 33 565,11 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим у відповідності до ч. 1 статті 692 того ж Кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми слідує висновок, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.
Виходячи із зазначеного, якщо сторони у договорі по окремим партіям поставок товару, строк не визначили, то оплата вартості отриманого товару має бути здійснена із врахуванням положення ч. 1 ст. 692 ЦК України.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що відповідачем допущено порушення статті 193 ГК України у вигляді несплати коштів за отриманий товар у загальній сумі 33565,11 грн. у встановлений строк та прострочив виконання зобов'язання на цю суму.
Таким чином, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору №5, а також вищевказані приписи чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у сумі 33565,11 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 02146682, місцезнаходження: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Історична, буд. 5) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗДОБИЧ" (код ЄДРПОУ 41055889, місцезнаходження: 02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, оф. 8) заборгованість за Договором № 5 від 06.01.2021 за спожиту електричну енергію у розмірі 33565,11 грн. та суму судових витрат в розмірі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя В.П.Ярошенко