ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 грудня 2021 року Справа № 923/1325/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, у справі
за позовом: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), м. Херсон, код ЄДРПОУ 43877338
до: Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал", м. Берислав, Херсонської області, код ЄДРПОУ 32647208
про стягнення 30080,19 грн.
Без участі сторін.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд,
В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/1325/21.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року позовну заяву Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" з вимогою про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 30080,19 грн., прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників провадження.
07 грудня 2021 року до Господарського суду Херсонської області від Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, в якому заявник на підставі ст. 81 ГПК України просить суд витребувати у Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) чинний документ від державної установи з відповідними повноваженнями про визначення категорії Каховського водосховища рибогосподарського призначення, на підставі якого в розрахунку збитків складених відносно КВУ "Бериславський водоканал” внаслідок порушення природоохоронного законодавства у 2020 році застосовано коефіцієнт категорії Каховського водосховища як вищий - рибогосподарського призначення.
Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасників справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Положеннями ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, які відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, які наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення спорку для подання клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку щодо доцільності задоволення зазначеного клопотання. Вказане клопотання судом задоволено на підставі ст. 119 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. В свою чергу, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Так, стаття 15 ГПК України передбачає необхідність дотримання судом принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, значення розгляду справи для сторін.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Рішенням у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 р., п. 63 ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.
Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У відповідності з положеннями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Одночасно, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відтак, для встановлення дійсних обставин справи, які входять в предмет доказування, беручи до уваги те, що заявником дотримано вимоги ч. 2 ст. 81 ГПК України, подання клопотання одночасно із заявою про витребування доказів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та витребувати від Державної екологічної інспекції Південного округу чинний документ від державної установи з відповідними повноваженнями про визначення категорії Каховського водосховища рибогосподарського призначення, на підставі якого в розрахунку збитків складених відносно КВУ "Бериславський водоканал” внаслідок порушення природоохоронного законодавства у 2020 році застосовано коефіцієнт категорії Каховського водосховища як вищий - рибогосподарського призначення.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.4 ст. 81 ГПК України).
Згідно з частиною 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Водночас, суд зазначає, що згідно з ч.9 ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 252 ГПК України визначено: "Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі."
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 15, 73, 80, 81, 119, 198, 232, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Задовольнити клопотання Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" про витребування документів від Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
2. Витребувати у Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) завірені належним чином копії наступних документів: чинний документ від державної установи з відповідними повноваженнями про визначення категорії Каховського водосховища рибогосподарського призначення, на підставі якого в розрахунку збитків складених відносно КВУ "Бериславський водоканал” внаслідок порушення природоохоронного законодавства у 2020 році застосовано коефіцієнт категорії Каховського водосховища як вищий - рибогосподарського призначення.
3. Встановити Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) строк на подання до суду витребуваних доказів, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
4. У разі неможливості подання витребуваних доказів у встановлений судом строк повідомити про це письмово протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
5. Повідомити Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
6. Продовжити строк розгляду справи № 923/1325/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи впродовж розумного строку.
7. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/.
Ухвалу підписано 09.12.2021.
Суддя С.В. Нікітенко