майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/285/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Драгіцина Т.М., ордер АМ №1009120 від 11.03.2021;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця" (м.Київ)
до Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (с.Гардишівка, Бердичівський район, Житомирська область)
за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області (м.Андрушівка Житомирської області);
2. Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (с.Гардишівка, Бердичівського району Житомирської області)
про стягнення 20028,82грн
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Житомирської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення 20028,82грн збитків, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.19 по 31.12.20.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо компенсації витрат, понесених перевізником на перевезення пільгових категорій громадян по Андрушівському району Житомирської області.
Ухвалою господарського суду від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Андрушівську районну державну адміністрацію Житомирської області; підготовче засідання призначено на 20.04.2021.
05.04.2021 на електронну адресу суду від Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області надійшло клопотання від 05.04.2021 №470/12 про заміну відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області на його правонаступника - Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області у зв'язку з реорганізацією відповідача шляхом приєднання до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області структурних підрозділів, які мають статус юридичних осіб публічного права, - до управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (т.1, а.с.160-161).
Ухвалою суду від 20.04.2021 клопотання Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про заміну відповідача від 05.04.2021 №470/12 у справі №906/285/21 задоволено та замінено первісного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області на належного - Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області; відкладено підготовче засідання на 13.05.2021.
13.05.2021 від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи від 12.05.2021 №НЮппс4/71, згідно з яким останній просить у зв'язку із заміною первісного відповідача та з урахуванням того, що в процесі вирішення питання відшкодування збитків залізниці за надання послуг перевезення пільгових категорій громадян у подальшому братиме участь Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області, структурним підрозділом якої є відповідач, залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. У даному випадку обов'язок передбачити у проекті місцевого бюджету кошти на відшкодування витрат залізниці покладено саме на Бердичівську районну державну адміністрацію, таким чином рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки даного суб'єкта владних повноважень (т.1, а.с.185-187).
Ухвалою суду від 13.05.2021 клопотання позивача про залучення третьої особи задоволено: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Бердичівську районну державну адміністрацію Житомирської області; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 21.06.2021 (включно); відкладено підготовче засідання на 08.06.2021.
08.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що у 2019 році між позивачем та відповідачем не укладався договір про відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії пасажирів, а тому, відсутні і будь-які фінансові зобов'язання між сторонами, що виключає здійснення компенсаційних виплат за 2019 рік. Згідно кошторису на 2020 рік Управлінням праці та соціального захисту населення Андрушівської РДА було отримано кошти лише в сумі 3212,74грн, які своєчасно і в повному обсязі сплачені позивачу (т.1, а.с.206-207).
Ухвалою суду від 08.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 20.07.2021.
20.07.2021 представником позивача подано до суду письмове пояснення по справі від 19.07.2021 за № НЮппс4/118 (т.1, а.с.218-225).
У засіданні 20.07.2021 суд оголосив перерву до 06.08.2021 об 11:00, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України, для надання представнику відповідача можливості ознайомитися з поясненнями позивача.
У засіданні 06.08.2021 суд продовжив перерву до 27.09.2021 за клопотанням представника відповідача.
У засіданні 27.09.2021 суд продовжив перерву до 12.10.2021 за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2021 у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 08.10.2021 №2365/01 відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/285/21 до судового розгляду по суті на 09.11.2021.
Враховуючи те, що суддя Соловей Л.А. 09.11.2021 перебувала у відпустці, судове засідання у даній справі не відбулося та, згідно з ухвалою суду від 10.11.2021 розгляд справи по суті призначено на 29.11.2021.
16.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за №2746/01 від 11.11.2021 про залучення в якості співвідповідача у справі виконавчий комітет Андрушівської міської ради та Бердичівську районну раду в якості третьої особи на стороні відповідача, як правонаступника Андрушівської районної ради (т.2, а.с.57-59).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Частиною 3 ст.48 ГПК України передбачено, що після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Таким чином, правом звертатись до суду з клопотанням про залучення співвідповідача наділений лише п о з и в а ч до закінчення підготовчого провадження.
Відповідач, згідно норм чинного законодавства, таким правом не наділений.
Враховуючи наведене вище, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про залучення співвідповідача.
Клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бердичівської районної ради залишається судом без розгляду відповідно до ч.2 ст. 207 ГПК України, оскільки подано із порушенням встановленого строку на її подання, встановленого ч.1 ст.50 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2021 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача та третіх осіб у засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2019-2020 років надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів Андрушівського району Житомирської області.
19.12.2018 позивач з метою своєчасного отримання компенсаційних виплат за перевезення пільгової категорії громадян у приміському сполученні, звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації (правонаступником якої є Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області) з пропозицією №ДН-4-01-4/2187 укласти договір про відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом у 2019 році та просив відповідача підписати два примірника договору, скріпити їх печатками, а один примірник у встановлений законом строк повернути виробничому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця". Згідно поштового повідомлення відповідач отримав вказаний лист 26.12.2018 (т.1, а.с.23-24).
28.01.2019 позивач повторно направив на адресу відповідача лист №ДН-4-01-4/112, в якому повідомив про необхідність при формуванні місцевого бюджету на 2019 рік врахувати видатки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським залізничним транспортом у 2019 році. З огляду на вищевикладене, Коростенською дирекцією залізничних перевезень було запропоновано сприяти вирішенню питань щодо підписання договорів та повного відшкодування збитків залізниці (т.1, а.с.26-28).
В подальшому, позивач неодноразово звертався до Андрушівської РДА та відповідача з листами від 19.06.2019 №ДН-4-01-4/1067, від 18.09.2019 №ДН-4-01-4/1575, від 03.10.2019 №ДН-4-01-4/1693, від 04.10.2019 №ДН-4-01-4/1708, від 10.12.2019 №ДН-4-01-4/2079, від 27.12.2019 №ДН-4-01-4/2204, від 20.02.2020 №ДН-4-01-4/260, від 06.05.2020 №ДН-4-01-4/546 та проханням передбачити кошти у місцевому бюджеті на компенсацію за пільгові перевезення на 2019-2020 роки (т.1, а.с.29-40).
У відповідях на вищевказані листи від 17.07.2019 №04-07/2036, від 18.02.2020 №05-07/631, від 25.02.2020 №05-07/734 відповідач повідомляв про неможливість укладання договорів та відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом, у зв'язку з відсутністю виділених коштів з районного бюджету (т.1, а.с.41-43).
Разом з тим, 11.06.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Андрушівської РДА (відповідач) укладено договір №52 про відшкодування за перевезення пільгової категорії пасажирів залізничним транспортом (т.1, а.с.44-46).
Договір регламентує взаємовідносини сторін щодо здійснення розрахунків за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 16.12.2009 №1359 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (п.1.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору, ціна цього договору становить 8000,00грн.
Договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020. Умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до його укладення, а саме з 01.01.2020 (ч.3 ст.631 ЦК України) (п.п.6.1-6.2 договору.
Відповідно до облікових форм, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем за власний рахунок у 2019 - 2020 роках здійснено перевезення 1626 пасажирів (пільгових категорій громадян) на загальну суму 23332,44грн, а саме: за січень 2019 року - 587,27грн; за лютий 2019 року - 407,42грн; за березень 2019 року - 363,36грн; за квітень 2019 року - 730,81грн; за травень 2019 року - 1779,55грн; за червень 2019 року - 3143,82грн; за липень 2019 року - 2517,64грн; за серпень 2019 року - 2260,00грн; за вересень 2019 року - 1955,39грн; за жовтень 2019 року - 2213,05грн; за листопад 2019 року - 2464,70грн; за грудень 2019 року - 1232,35грн; за січень 2020 року - 963,71грн; за лютий 2020 року - 1010,69грн; за березень 2020 року - 892,80грн; за липень 2020 року - 345,54грн; за серпень 2020 року - 90,88грн; за грудень 2020 року - 374,50грн (т.1, а.с. 54, 55, 58-59, 62-63, 66-67, 70-71, 74-75, 78-79, 82-83, 86-87, 90-91, 94-95, 98-99, 102-103,106-107, 110-111, 114-115, 134-135).
Зазначені облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів разом з рахунки позивач направляв відповідачу для оплати (т.1, а.с. 56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132, 136).
За твердженням позивача, відповідач здійснив компенсаційні виплати лише частково на суму 3303,62грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 за останнім утворилась заборгованість у розмірі 20028,82грн (23332,44грн - 3303,62грн).
Оскільки відповідач не оплатив виставлені рахунки, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулось до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації про стягнення збитків за перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у сумі 20028,82грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 144 ГК України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За приписами частини 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Соціальні пільги на пасажирські перевезення для пільгових категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Зокрема, статтею ст.7 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.
Частинами 1, 2, 6 ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.
При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи.
Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.
Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.
Даною постановою затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.
Відповідно до п.2 Порядку №1359 визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою встановленою законодавством.
У пунктах 3 - 5, 7 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
Згідно з пунктами 9 - 11 вказаного Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Даний Порядок покладає на розпорядника бюджетних коштів обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.
Облікові форми, складені позивачем за спірний період та надані в справу - повністю відповідають положенням п.п. 9, 10 та Додатку до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян №1359, а тому такі облікові форми повинні бути оплачені розпорядником бюджетних коштів.
Системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що із виконанням позивачем обов'язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов'язок відповідача компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв'язку з таким перевезенням.
Згідно розпорядження голови Андрушівської РДА "Про реорганізацію структурних підрозділів" від 30.12.2020 №317 (зі змінами від 26.01.2021 №9) Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Андрушівської районної державної адміністрації.
З огляду на те, що функції із виконання державних програм соціального захисту населення покладено на Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації, останнє зобов'язане проводити розрахунки з організаціями надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян, до яких також відноситься АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", як надавач послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян.
З підстав вищевикладеного, саме Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації має відшкодувати позивачу, як перевізнику, витрати, понесені внаслідок перевезення пільгових категорій громадян за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
На думку відповідача, у зв'язку із відсутністю укладеного між позивачем та відповідачем у 2019 році договору, відсутні і будь-які фінансові зобов'язання між сторонами, що виключає здійснення компенсаційних виплат за 2019 рік.
Однак суд звертає увагу на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 904/94/19 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, де роз'яснюється що залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів. Відсутність договору не звільняє сторін від виконання господарського зобов'язання, яке передбачене нормами чинного законодавства.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України, зокрема, частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт".
Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян та кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.
Аргументи відповідача, що між сторонами не було укладено договору на відшкодування вартості пільгового перевезення залізничним транспортом з січня по грудень 2019 ріку, спростовуються наведеним вище, оскільки відповідно до приписів статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Таким чином, відсутність укладеного між позивачем та відповідачем у 2019 році договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов'язання, оскільки зобов'язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.
За наведених вище обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно кошторису на 2020 рік Управлінням праці та соціального захисту населення Андрушівської РДА було отримано фінансування лише в сумі 3212,74грн, які своєчасно і в повному обсязі сплачені позивачу, суд зазначає, що частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Крім того, законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг перевезення, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач доказів сплати компенсації позивачу вартості наданих послуг з перевезення пільговий категорій громадян, наданих ним в період з 01.01.2019 по 31.12.2021 в сумі 20028,82грн суду не надав.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
Згідно з частиною другою статті 79 Господарського процесуального кодексу України питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 20028,82грн.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270,00грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Гагаріна, будинок 8А, село Гардишівка, Бердичівський район, Житомирська область, 13345, код ЄДРПОУ 03192804
на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Єжи Ґедройця, 5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" (вул.Лисенка, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40081221):
- 20028,82грн витрат, які понесла залізниця на перевезення пільгових категорій пасажирів за період з 01.01.19 по 31.12.20;
- 2270,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 09.12.21
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 1 - у справу;2 - позивачу (рек);3 - відповідачу (рек.);4 - третій особі-1 (13400, Житомирська обл., Андрушівський р-н, місто Андрушівка, площа Т.Г.Шевченка, будинок 1) (рек.); 5 - третій особі-2 (13300, Житомирська область, м.Бердичів, пл.Соборна площа, 23) (рек.)