61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
09.12.2021 Справа № 905/2300/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали
позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 555267,27грн, 3% річних у сумі 17806,58грн та інфляційних втрат у сумі 42297,83грн, всього 615371,68грн
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 555267,27грн, 3% річних у сумі 17806,58грн та інфляційних втрат у сумі 42297,83грн, всього 615371,68грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №163105040010101 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 17.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг з централізованого постачання гарячої води у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 555267,27грн та нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
До позовної заяви позивачем наданий розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Дослідивши цей розрахунок судом встановлена його незрозумілість з огляду на те, що заявник позову не зазначає, за які періоди помісячно виникла заявлена до стягнення в межах позову основна сума заборгованості у розмірі 555267,27грн, не зазначає розмір заборгованості, на які здійснені нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Неведене зумовлює неможливість перевірки судом розрахунку позивача на предмет його відповідності фактичним обставинам справи.
Вказане в свою чергу зумовлює висновок про невідповідність поданої позовної заяви вимогам ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також зауважує, що відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Такі приписи процесуального закону мають на меті забезпечення засад змагальності сторін при здійсненні правосуддя, визначених ст.129 Конституції України та аналогічними приписами ст.13 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України подані докази мають бути належними, тобто такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Судом встановлено, що позивач по тексту позовної заяви зазначає про наявність заборгованості за період з лютого 2019 по жовтень 2021 включно; в переліку документів, що додаються до позовної заяви вказано «акти надання послуг з ЦПГВ щомісячно за спірний період». Проте, дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлена відсутність актів надання послуг за період з вересня по жовтень 2021.
Крім того, доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за період з 02.2019 по 10.2021 містить відомості щодо часткової оплати за послуги, проте до матеріалів позову доказів здійснення часткової оплати відповідачем не додано. При цьому позивач не посилається на неможливість подання разом з позовною заявою зазначених доказів та не зазначає причини, з яких докази не можуть бути подані.
Разом з цим, за приписами ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, п.5.26 якого передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додані позивачем до позовної заяви копії документів, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань на відповідача, витяг з Статуту, детальна інформація про юридичну особу відповідача та позивача, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2012 не відповідають наведеним вимогам ДСТУ 4163-2020, що унеможливлює їх розцінення в якості письмових доказів в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання при поданні позовної заяви вимог п.3 ч.3 ст.162, ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків позовної заяви.
З врахуванням викладеного, керуючись чч.1-2 ст.174, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 555267,27грн, 3% річних у сумі 17806,58грн та інфляційних втрат у сумі 42297,83грн, всього 615371,68грн, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення її без руху шляхом подання суду:
- належного розрахунку основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення в межах позову;
- всіх наявних у позивача доказів у підтвердження тих обставини, на які посилання за текстом позовної заяви, або пояснення щодо відсутності таких доказів;
- копій документів, доданих до позовної заяви, належним чином засвідчених відповідно до Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020).
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Аксьонова