№ 201/11294/21
Провадження № 3/201/5596/2021
Іменем України
07 грудня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №5 ДРУП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратором сандвіч бару «Фреш Лайн», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Посадовою особою відділення поліції №5 ДРУП в Дніпропетровській області складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 467288 від 30 жовтня 2021 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 30 жовтня 2021 року о 12 год. 15 хв. в м. Дніпро пр. Гагаріна 8а у приміщенні ТЦ «Нагорка», перебуваючи на посаді керівника сандвіч бару «Фреш Лайн», не проконтролювала своїх співробітників, а саме співробітників сандвіч бару «Фреш Лайну», які знаходились на робочому місці та обслуговували відвідувачів без вдягнутих на обличчя засобів індивідуального захисту зокрема, маски, чим порушила вимоги п.п. 35 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення за її відсутності та надала письмові пояснення щодо складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, в яких свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 467288 від 30.10.2021р., ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, протокол від 30.10.2021 р складено нерозбірливим почерком, тому не можливо оцінити вірність зазначених в протоколі обставин (в графі «склад адміністративного правопорушення») та суть дій, які інкримінують ОСОБА_1 , як адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були надані пояснення до протоколу щодо обставин подій 30.10.2021 р., просила суд врахувати її пояснення щодо суті справи. ОСОБА_1 працює менеджером кафе та знаходиться у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , що підтверджується трудовим договором від 13.04.2021 р між працівником та фізичною особою, яка використовує найманою працею.
30.10.2021 р. ОСОБА_1 отримала повідомлення від робітників торгової точки «Fresh Line» за адресою: м. Дніпро, вул Гагаріна, 8А, ТРЦ «Нагорка», які повідомили їй, що їх перевіряють співробітники поліції з приводу відсутності у них під час роботи вдягнених засобів індивідуального засобу - масок на роті та носі. На робітників були складені відповідні постанови про адміністративне правопорушення.
Співробітниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення з цього приводу. У поясненнях, написаних під диктовку співробітника поліції, вона зазначила, що як керівник систематично проводить роз'яснювальну роботу з підлеглими робітниками з приводу додержання правил карантину.
З цього приводу ОСОБА_1 зазначила, що ці пояснення були написані під диктовку співробітника поліції і не відображають дійсного положення речей з цього питання.
Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 «Посадова інструкція менеджера (управителя) кафе (бару, їдальні)», затвердженої 12.04.2021р. та з якою вона ознайомлена 13.04.2021р, в обов'язки ОСОБА_1 не входить контроль, забезпечення, або надання робітникам роз'яснень додержання правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Надаючи пояснення, додані до протоколу, в яких ОСОБА_1 зазначила, що як керівник систематично проводить роз'яснювальну роботу з підлеглими робітниками з приводу додержання правил карантину, вона мала на увазі, що дійсно час від часу спілкується зі своїми підлеглими з цих питань з огляду на високу ступінь актуальності питань карантину, спричиненого розповсюдженням в країні гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19. Але ці бесіди носять приватний, а не робочий характер та мають характер обговорення суспільних та побутових питань по цій темі.
Отже, ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а матеріалами справи не підтверджено наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП просила закрити у зв'язку з відсутністю доказів про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 44-3 КУпАП (в редакції Закону України № 1755-IX від 21 вересня 2021 року із подальшими змінами і доповненнями), яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Суд звертає увагу на те, що диспозиція зазначеної статті є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Зокрема, конкретизований зміст зазначеного правопорушення розкривається у постанові Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за п.п. 35 п. 1 на території регіонів, на яких установлений червоний рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо).
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Також відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод викладених в рішеннях ЄСПЛ вбачається, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії», сформулював позиції, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
У даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення викладена фабула: «30 жовтня 2021 року о 12 год. 15 хв. в м. Дніпро пр. Гагаріна 8а у приміщенні ТЦ «Нагорка», перебуваючи на посаді керівника сендвіч бару «Фреш Лайн», не проконтролювала своїх співробітників, а саме співробітників сандвіч бару «Фреш Лайну», які знаходились на робочому місці та обслуговували відвідувачів без вдягнутих на обличчя засобів індивідуального захисту зокрема, маски, чим порушила вимоги п.п. 35 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Вказане підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та фотокопіями, долученими до протоколу.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП - порушення правил щодо карантину людей.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Приймаючи до уваги малозначність правопорушення, визнання самого факту події, обставини скоєння адміністративного правопорушення та відсутність будь-яких наслідків, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст. ст. 22, 44-3, 283, 284 КУпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і оголосити усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , - закрити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Батуєв