Справа № 211/7094/21
Провадження № 3/211/2737/21
09 грудня 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення № 1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 830587 від 29.10.2021 року, 29.10.2021 року біля 10.30 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 в магазині «Флешка», не забезпечив наявність маркування для перебування у черзі, з дотримання дистанції між клієнтами не менше як 1,5 м, та контейнеру для використаних засобів індивідуального захисту, чим порушив постанову КМУ №1236 від 9 грудня 2020 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву. Просив врахувати, що ним не було заподіяно істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, вину визнає, та суворо не карати, обмежившись усним зауваженням.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: письмовими поясненнями останнього, наданими після вчинення проступку, а також дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачається порушення п.п. 9 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236«Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченийч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Диспозицією ч.1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, диспозиціяч.1 статті 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною тобто не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 44-3 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії кваліфіковані правильно, оскільки він, порушив правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги щире розкаяння винного.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч. 1ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У пункті 18 рішенні Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 18) Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо пропорційності покарання, його відповідності тяжкості правопорушення та недопущення особистого надмірного тягаря для особи, з урахуванням обставин вчиненого правопорушення, оцінивши подані докази у їх сукупності, з огляду на те, що ОСОБА_1 вперше вчинив вказане правопорушення, визнав факт порушення умов карантину, щиро розкаявся, надав критичну оцінку своїм діям, приймаючи до уваги відомості про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КупАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити, що буде достатнім для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 22, 33, ч.1 44-3, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 44-3 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням, справу провадженням закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.
Суддя: Н. О. Сарат