Справа № 727/9213/21
Провадження № 2/727/2656/21
02 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Гладкій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк».
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що наприкінці серпня 2021 року вона здійснюючи банківські операції в одному із банків м. Чернівці, випадково дізналася, що її дані було внесено до Єдиного реєстру боржників, в подальшому вона дізналась, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Липчуком В.В. відкрито виконавче провадження №66077182, на підставі виконавчого напису №45278 виданого 19.05.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., відповідно до якого з неї підлягає стягненню заборгованість у розмірі 66468,70 грн. на користь АТ «Ідея Банк».
Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №45278, є незаконним і не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений всупереч нормам, передбаченим постановою КМУ №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі написів нотаріусів».
Позивач посилається на те, що основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, що підтверджують безспірність заборгованості та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Безспірності вимоги- є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, які згідно Переліку є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису банк повинен був надати нотаріусу первинні документи, що підтверджують надання кредитних коштів позичальнику: оригінал нотаріально посвідченої угоди (договору), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки, таких документів стягувач нотаріусу не надав, виконавчий напис вчинено з порушенням встановленого законом порядку.
На основі викладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №45278.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, однак представник позивача спрямував до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, та спрямував до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, одночасно з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.
Також, згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву вказують, що безспірність вимог стягувача була підтверджена наданими нотаріусу документами, перелік яких визначений чинним законодавством, які підтверджують безспірність заборгованості за Договором, відповідні докази наявні в нотаріальній справі. Жодних доказів недотримання нотаріусом та кредитором зазначених вище вимог законодавства матеріали справи не містять, позивач до матеріалів позовної заяви не долучив будь-які докази, які б свідчили про спірність суми заборгованості за кредитним договором, який він оспорює. Просять суд відмовити в задоволенні позову.
Третя особа по справі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.
Третя особа по справі представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. був вчинений виконавчий напис за реєстровим №45278. Відповідно до вказаного документа нотаріус звернув стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №Z62.00118.004391118 від 01.10.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк». Сума заборгованості, яка стягнута з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого напису на користь відповідача за період з 01.02.2020 року по 06.04.2021 року у розмірі: 13773,11 грн. - основний борг;25377,17 грн. - прострочений основний борг; 8265,07 грн. - прострочені проценти; 77,10 грн. - строкові проценти; 531,51 грн.- строкова плата за обслуговування кредиту; 16232,11 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 312,63 грн. - заборгованість за пеню; 1900,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.Загальна сума, що підлягає стягненню 66468,70 грн. (а.с.18).
22.07.2021 року державним виконавцем Першого відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Липчуком В.В. відкрито виконавче провадження №66077182, на підставі виконавчого напису №45278 виданого 19.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в сумі 66468,70 грн. (а.с.19). Стягнуто з боржника основну винагороду виконавця в розмірі 6646,87 грн. (а.с.19).
01.10.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №Z62.00118.004391118 на суму 47036,00 грн. строком на 36 місяців. (а.с.14-17).
Також, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.10.2021 року було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича належним чином завірені копії документів, що подавались Акціонерним товариством «Ідея Банк» до заяви про вчинення виконавчого напису№45278 від 19.05.2021 року, щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в сумі 66468,70 грн. (а.с.58).
Однак, від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича на адресу суду не надійшли витребувані згідно зазначеної ухвали суду від 13.10.2021 року документи.
Також, згідно витягу з Єдиного реєстру нотаріусів від 02.12.2021 року (а.с. 78) свідоцтво №7921 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, станом на 02.12.2021 року тимчасово не діє.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 зазначеного Порядку.
Так, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на підставі документів, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 3.1 п. 3 глави 16 вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт можуть бути оскаржені до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з зазначеним Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №61-154 св18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис від 19.05.2021 року №45278 не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки, вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а також відсутні докази безспірності заборгованості, яка була стягнута з позивача на користь відповідача.
Слід зазначити, що стороною відповідача (АТ «Ідея Банк») не надано жодних належних доказів про отримання боржником звернення банку про наявність заборгованості, у зв'язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що також не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваноговиконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Розгляд судом справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірним, і, крім того, відповідає конституційному положенню про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (статті 55, 124 Конституції України).
Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, при оцінці аргументів та доводів сторін суд керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no.4241/03, в якому вказується, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому слід визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, задовольнивши позовні вимоги в повному об'ємі.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача АТ «ІдеяБанк» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст.16, 18, ЦК України, ст.ст.34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12, 13,89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №45278 від 19.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в сумі 66468,70 гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів здня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 09 грудня 2021 року.