Кримінальне провадження № 629/2650/21
Номер провадження 1-кп/629/302/21
09 грудня 2021 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , потерпілої- ОСОБА_4 , представника потерпілої- ОСОБА_5 , обвинуваченого- ОСОБА_6 , захисника- ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021220380000144 від 04.02.2021 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , на посаді оператора з радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
13.05.2020 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2020 №141 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду оператора з радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 . Будучі військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 03.02.2021 близько 18:00 год. рухався на автомобілі марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , по автодорозі Мерефа-Лозова-Павлоград зі сторони с. Катеринівка Лозівського району Харківської області в напрямку м. Лозова Харківської області. При цьому, керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_6 , діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якого: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_4 , не дав дорогу останній та допустив наїзд на неї. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів плечової кістки, обох кісток правої гомілки, лонної кістки. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_4 - це середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більше ніж 21 день.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю. Цивільний позов визнав частково. Пояснив, що не визнає позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, на якому він рухався, була застрахована, тож майнову шкоду потерпілій повинна сплатити страхова компанія. Зазначив, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн. є завищеною, не заперечував проти задоволення вказаної позовної вимоги в розмірі 25000 грн., з яких 20000 грн. він вже відшкодував потерпілій одразу після ДТП під час перебування останньої в лікарні. В судовому засіданні пояснив, що 03.02.2021 він, знаходячись у відпустці, та, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , який належить його матері, та в якому крім нього також знаходилися його дівчина та товариш, в темний період доби, тверезий, рухався зі швидкістю 45-50 км/год з увімкненими фарами з смт. Панютине до м.Лозова, та близько 18 години, не помітивши потерпілу, яка переходила дорогу по пішохідному переходу, здійснив на неї наїзд правою стороною передньої частини автомобіля, та одразу зупинився і підійшов до потерпілої. Пояснив, що після того, як здійснив наїзд автомобілем на потерпілу, він викликав поліцію та зателефонував до швидкої допомоги, але оператор йому повідомив, що вже є декілька викликів на цю ДТП. Пояснив, що коли ОСОБА_4 повезли до лікарні, його допитували працівники поліції, з якими він поїхав на медичний огляд на стан сп'яніння. Зазначив, що 04.02.2021 було переведено з його банківської картки на картку потерпілої 20000 грн. 05.02.2021 він зі своїми батьками приїхав до лікарні, щоб відвідати потерпілу, дізнатися про стан її здоров'я та поспілкуватися з нею, однак про стан здоров'я потерпілої його не повідомили та до потерпілої не пустили, і після того як близько 2-3 годин він прочекав у лікарні, поїхав звідти. Пояснив, що пішохода він не побачив із-за погодних умов, оскільки на вулиці було темно і йшов дрібний дощ, та коли здійснив наїзд на потерпілу, він одразу зупинив автомобіль, вийшов з нього, підійшов до потерпілої та намагався надати допомогу, дав покривало. В той час він був шокований та розгубився, на нього кричали хлопці, які були поряд з потерпілою, він їм щось відповідав. Зазначив, що дуже шкодує та розкаюється у вчиненому. В судовому засіданні просив вибачення у потерпілої.
Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Захисник в судовому засіданні просив не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім повного визнання винуватості, вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:
Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що 03.02.2021 вона їхала на маршрутці на роботу, та коли приблизно о 19.00 год. вона вийшла з маршрутки і закінчувала переходити по освітленому пішохідному переходу проїжджу частину дороги, її збив легковий автомобіль, який рухався по дорозі. Вона впала на землю та відчула сильний біль. Після чого той автомобіль зупинився. Коли вона лежала на землі, до неї підійшла дівчина, яку вона попросила зателефонувати доньці та повідомити, що трапилося. В цей час ОСОБА_6 стояв неподалік від неї та говорив, що не бачив її коли вона переходила дорогу. До неї підійшли інші люди, та в подальшому приїхала карета швидкої допомоги і її відвезли в лікарню, де надали медичну допомогу. Пояснила, що внаслідок ДТП її було травмовано, переламані права нога та ліва рука. Крім того, на третій день після ДТП з причини шокового стану та травмування в лікарні у неї стався інсульт. Зазначила, що в лікарню приходила мати обвинуваченого, а ОСОБА_6 не контактував з нею, до неї не приходив, не телефонував та не вибачався. Пояснила, що мати обвинуваченого спілкувалася з її донькою, на картку якої перерахувала грошові кошти в сумі 20000 гривень на придбання медичних препаратів та ліків та обіцяли відшкодувати витрати на операцію, але не сплатили. Зазначила, що вона тривалий час перебувала у лікарні, де їй провели операцію, встановивши в ногу металоконструкцію від коліна до гомілкостопа, здійснювали дренування, надавали медичну допомогу та наразі вона продовжує лікування. Пояснила, що їй планують провести ще операцію з видалення встановленої в її ногу металоконструкції, у зв'язку з чим вона також буде перебувати на стаціонарному лікуванні. Наразі СМЕ їй встановлено ІІІ групу інвалідності та вона подала відповідні документи для призначення пенсії по інвалідності. Зазначила, що на момент ДТП вона працювала соціальним працівником та доглядала осіб похилого віку. Після ДТП за станом здоров'я вона не має змоги працювати та офіційно працевлаштуватися. Пояснила, що після ДТП погіршився стан її здоров'я, у неї з'явилися запаморочення, вона може пересуватися на відстань не більше 100 метрів, а потім необхідно приймати знеболювальні препарати, також наразі обмежена рухливість її лівої руки, зокрема, вона не має змоги готувати їжу, вішати випрану білизну, нічого не носить, не піднімає важке, тощо. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 прийняла вибачення обвинуваченого ОСОБА_6 та вибачила його.
Показанями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що коли він, керуючи автомобілем, їхав зі швидкістю 50-60 км/год з с. Катеринівка в м. Лозова, попереду нього з дистанцією 60-80 м їхала машина та він побачив, як в районі зупинки від тієї машини щось відлетіло, та той автомобіль проїхав ще близько 80-100 метрів і зупинився. Після чого, свідок освітив те місце, зупинився, та, підійшовши, побачив, що на пішохідному переході на краю асфальтного покриття біля узбіччя лежить жінка, яка була при тямі, але було видно, що вона потерпає від болю. Він одразу почав надавати тій жінці допомогу, потім через деякий час підійшли жінка, чоловік та інші люди. Хтось із тих що підійшов, викликав швидку допомогу, яка приїхала хвилин за 10. Пояснив, що саме потерпіла ОСОБА_4 є тією жінкою, яка тоді лежала на землі. Зазначив, що в той день на вулиці було темно, був туман і мряка, асфальтне покриття було вологе. Пішохідний перехід не регульований, позначений знаком та «зеброю», освітлений ліхтарем.
-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.02.2021 року зі схемою місця ДТП та відповідними фототаблицями(т.2 а.с. 16-25);
-протоколом огляду транспортного засобу «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_2 від 03.02.2021 року з відповідними фототаблицями(т. 2 а.с. 26-32);
-висновком експерта № 12-14/65-ЛЗ/21 від 19.03.2021 за результатами проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 мали місце закритий уламковий перелом лівої плечової кістки в верхній третині (на рівні хірургічної шийки) з кутовим зміщенням уламків, закриті переломи обох кісток правої гомілки- великогомілкової кістки на рівні середньої третини, малогомілкової кістки на рівні верхньої третини зі зміщенням, закритий перелом лонної кістки зправа, гематома правого стегна, які утворилися від дії тупих твердих предметів про індивідуальні особливості яких судити неможливо і могли бути отримані в умовах дорожньо-транспортної пригоди в строк та при обставинах, вказаних в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості: вищевказані закриті переломи плечової кістки, обох кісток правої гомілки, лонної кістки- це середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день; гематома правого стегна - це легке тілесне ушкодження. Утворення таких тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_4 від дії власної руки неможливо. Утворення таких тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_4 при падінні її на площину неможливе(т.2 а.с. 51-52);
-висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-21/4553-ІТ від 11.03.2021 року, відповідно до якого у даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2103» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2103» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 2103» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП. З причин вказаних у дослідницькій частині висновку відповісти на питання: «Де відносно меж проїзної частини розташовувалося місце наїзду на пішохода?», з технічної точки зору, не представляється можливим(т.2 а.с. 55-58).
Згідно копії відпускного листка ВЧ А0536 від 23.01.2021 вих. № 245 ОСОБА_6 звільнений у щорічну відпустку з 25.01.2021 по 09.02.2021, зобов'язаний прибути до місця служби 10.02.2021(т. 2 а.с. 70-71).
Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінив докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та доведеності вини у його вчиненні.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України,- не встановлено.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як низькі. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умов здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень(т.1 а.с. 167-170).
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, військовослужбовець, за місцем служби характеризується позитивно, за місцем мешкання характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та, з урахуванням думки потерпілої і досудової доповіді органу пробації, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстави для застосування ст.ст.69,69-1 КК України відсутні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 частково визнав заявлений до нього потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов.
Потерпіла та її представник просили задовольнити уточнений цивільний позов(т.1 а.с. 129-131), а саме в розмірі 71054,19 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди, з підстав відображених у позовній заяві. За змістом уточненої позовної заяви 03.02.2021 під час надходження у лікарню у потерпілої були виявлені ознаки порушення кровообігу в малому крузі, гіпертрофія лівого шлуночка серця. 05.02.2021 під час перебування в клініці у неї з'явилися ознаки ішемічного інсульту, у зв'язку з чим її було переведено до відділення інтенсивної терапії, де проходила курс лікування. Під час перебування на стаціонарі потерпіла перенесла три хірургічні операції: 16.02.2021-інтрамедулярний металоостеосинтез великогомілкової кістки, 01.03.2021-видалення гематоми правого стегна, 10.03.2021-дренування гематоми. Для вказаних операцій та подальшого лікування вона придбала відповідні медичні препарати, перев'язочний матеріал тощо. У зв'язку з ушкодженням здоров'я вона перенесла фізичні та моральні страждання, порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушено стосунки з оточуючими людьми та настали інші негативні наслідки, які залишаються незмінними. Наслідки перенесеної психологічної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидкої втомлюваності, зниження настрою, страх та тривога з приводу майбутнього. Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив, через отримані травми вона не може виконувати трудові функції та мати відповідне грошове забезпечення, у зв'язку з чим на протязі декількох місяців не має засобів до існування. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. До теперішнього часу вона почуває себе як фізично неповноцінна особа, не може без допомоги сторонніх піднятися сходами, постійно відчуває біль у зламаних кінцівках, особливо під час зміни погодних умов. В судовому засіданні потерпіла та її представник просили врахувати ту обставину, що частину з вказаних сум відшкодувала потерпілій страхова компаній, в якій було застраховано на момент ДТП транспортний засіб водія ОСОБА_6 та 20000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, спричиненої злочином, обвинуваченим було перераховано потерпілій під час перебування останньої в лікарні одразу після ДТП, та витрачено для придбання медичних препаратів, необхідних для операції, лікування та реабілітації. Представник потерпілої також зазначив, що ОСОБА_4 двічі зверталася із заявами до страхової компанії, перший раз 04.06.2021, вдруге 08.09.2021, та страховою компанією перший раз їй було виплачено страхове відшкодування на суму 28529,12 грн., а другий раз-на суму 28975,71 грн.
Захисник, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що суму 20000 грн. було перераховано потерпілій у відшкодування моральної шкоди.
Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України , шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку(ч.2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_9 (т.2 а.с. 35).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент настання ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно копії полісу № АР/8838067 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю- 260000 грн., за шкоду, заподіяну майну-130000 грн., розмір франшизи -1500 гривень(т. 1 а.с. 70).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон).
Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Згідно п.9.1. ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Пунктом 22.1 ст.22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З пояснень представника ПАТ «НАСК «Оранта»(т.1 а.с. 86-88) вбачається, що у відповідності до висновку лікаря експерта Управління медичного асістансу ТОВ «Гарант-АССІСТАНС» про розмір збитку від 29.06.2021, позивачем, згідно до додатку до позовної заяви про страхову виплату, надано чеків на суму 42803,47 грн., сума збитку, що підлягає відшкодуванню, становить 18570,59 грн., зазначено причину зменшення(відмови) суми збитку: не відшкодовується вартість неконкретизованих чеків, препаратів, що не стосуються лікування основного захворювання, предметів догляду. Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому здійснюється страховиком відповідно до ст.26-1 Закону, згідно до якої, страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'ю під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. У відповідності до розрахунку страхового відшкодування, загальна сума нарахованого та сплаченого на користь позивача страхового відшкодування склала 28529,12 грн., виходячи із наступного: 18570,59+8600 +1358,53=28529,12 грн., де 18570,59 грн.-відшкодування шкоди у зв'язку з лікуванням потерпілого, 8600 грн.-відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 1358,53 грн.- відшкодування моральної шкоди потерпілому.
До вищезазначених пояснень додано копії: заяви ОСОБА_4 від 04.06.2021 до ПАТ «НАСК «Оранта» на виплату страхового відшкодування, висновку лікаря експерта Управління медичного асістансу ТОВ «Гарант-АССІСТАНС» про розмір збитку від 29.06.2021, розрахунку страхового відшкодування, страхового акту № ОЦВЗ-21-20-45104/1, затвердженого 02.07.21р., медичної документації ОСОБА_4 та чеків про придбання ліків, перев'язочного матеріалу, вітамінів, інших медичних препаратів та інструментів (т.1 а.с. 90-116).
Згідно пояснень представника потерпілої, після другого звернення потерпілої до страхової компанії, в жовтні 2021 року ОСОБА_4 ПАТ «НАСК «Оранта» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 28975,71 грн.(матеріальної шкоди-27526,92 грн., моральної шкоди 1448,79 грн.)
Оскільки потерпілій ОСОБА_4 ПАТ «НАСК «Оранта» виплачено страхове відшкодування шкоди у зв'язку з лікуванням та відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності, згідно висновку лікаря експерта Управління медичного асістансу ТОВ «Гарант-АССІСТАНС» про розмір збитку, який обраховано на підставі наданої потерпілою медичної документації та чеків на придбання медичних препаратів, за виключенням вартості неконкретизованих чеків, препаратів, що не стосуються лікування основного захворювання, предметів догляду, -відтак суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги потерпілої про стягнення на її користь з обвинуваченого майнової шкоди, спричиненої злочином в сумі 71054,19 грн.
Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до копій виписок № 481/1 та № 996/1 із медичної карти стаціонарного хворого (т.1 а.с. 65-66) ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради Харківської області з 03.02.2021 по 03.03.2021 та з 10.03.2021 по 25.03.2021 з діагнозом сполучена скелетна травма, З/уламковий перелом в/3 лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, 3/перелом с/3 правої в/гомілкової кістки зі зміщенням уламків, 3/перелом м/гомілкової на рівні в/3 зі зміщенням 3/перелом правої лонної кістки. Гематома правого стегна. ГПМК, ішемічний інсульт від 05.02.2021. ІХС, стенокардія. ГХ 3 ст. Проведено хірургічну операцію 16.02.2021 інтрамедулярний металоостеосинтез великогомілкової кістки, 01.03.2021 видалення гематоми правого стегна. Отримувала лікування. Запальна післятравматична підшкірна гематома правого стегна. Консолідуючі переломи правої в/гомілкової кістки гомілки після МОС та консолідуючий перелом в/3 лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Консолідуючий перелом правої лонної кістки. 10.03.2021 операція: розтин, дренування гематоми. Проведено лікування, виписана на амбулаторне лікування.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частиною 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі, фізичних та душевних стражданнях, яких вона зазнала та зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я та лікуванням і вимагало та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 80000,00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.
З урахуванням тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 сплатив на користь потерпілої 20000 гривень, та з урахуванням часткового відшкодування страховою компанією моральної шкоди на суму 1358,53 грн.(перша виплата) та на суму 1448,79 грн.(друга виплата), стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає моральна шкода в розмірі 57192,68 грн.= 80000-20000 - 1358,53-1448,79.
В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_6 .
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_6 - не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000(п'ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1(один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 57192(п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто дві) гривні 68 коп.
В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-21/4553-ІТ від 11.03.2021 року у розмірі 2288 гривень 30 коп. на користь держави. Код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 337874947, банк: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.02.2021 року на: автомобіль марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , нашарування лакофарбового покриття та металевий молдинг.
Після набрання вироку законної сили речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , що знаходиться на штрафмайданчику Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області повернути власнику- ОСОБА_9 ; нашарування лакофарбового покриття і металевий молдинг, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області згідно квитанції № 20/398 (номер книги обліку речових доказів 733) -знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1