Справа № 638/19124/21
Провадження № 2-о/638/472/21
про залишення заяви без руху
08 грудня 2021 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
Заявниця звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Також ст. 109 СК України врегульовано порядок розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.
Ураховуючи викладене, подружжя подає спільну письмову заяву до суду, тобто обидва з подружжя згодні на розірвання шлюбу.
Так, ОСОБА_1 звертається до суду в порядку окремого провадження та просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Проте, у заяві в якості заявника не вказаний ОСОБА_2 , який, з огляду на вимоги ст. 109 СК України, також має бути зазначений заявником у справі та повинен особисто підписати заяву про розірвання шлюбу, засвідчивши цим самим своє дійсне волевиявлення, спрямоване на подання такої заяви.
Таким чином, заявнику слід визначитись з колом осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст.109 СК України вбачається, що до заяви про розірвання шлюбу додаються: письмовий договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей; а також нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дітей.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Проте, заявницею вимоги вказаних законодавчих норм не виконані, нею не зазначено посилання на відповідні докази, а саме: письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини; а також нотаріально засвідчений договір про розмір аліментів на дитину.
Відповідно до вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище. Згідно із вимогами ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Всупереч зазначеному, заявницею не зазначено прізвище, яке вона бажає залишити після розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, заявнику необхідно визначити коло учасників справи, шляхом подання уточненої заяви підписаної подружжям, зазначити прізвище яке вона бажає залишити після розірвання шлюбу, надати письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини; а також нотаріально засвідчений договір про розмір аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175,177,185, ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху, запропонувати заявниці протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки заяви.
Роз'яснити заявниці, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В.Невеніцин